Happy Halloween? Небезпечна історія «безпечного» свята

Фото: iStock

Наше божевільне суспільство в черговий раз «підкочується» до святкування Хелловіна, тому в черговий раз доводиться нагадувати про неприпустимість участі в цьому шабаші. На жаль, заклики християн тут, найчастіше, залишаються «гласом, кричущим в пустелі», але не говорити про це ми не можемо. Сподіваюся, що ця публікація допоможе схаменутися хоча б одній людині, а це вже не мало.

Почати хотілося б не з язичницької давнини, а з ХХ століття. Багато хто знає, що у німецькомовних народів було повір'я, що в Вальпургієву ніч – ніч перед 1 травня – відбувався шалений розгул нечистої сили. Саме в цей день, в 1966 році, в Сан-Франциско, якийсь Антон ЛаВей офіційно зареєстрував «церкву сатани» (хоча це і власне ім'я, але рука не піднімається написати його з великих літер). Він також є автором «сатанинської біблії» і до своєї смерті був верховним жерцем зазначеної організації. Саме 66-й рік ЛавВей оголосив першим роком сатанинської ери. Віровчення «церкви сатани» засноване на крайньому егоїзмі, протистоянні всьому, а в першу чергу, християнському світу, знищенні людської духовності, розпалюванні пристрасті, звірячих нахилів і т. д.

А тепер потрібно сказати, до чого вся ця страшна інформація. Справа в тому, що в «церкви сатани» є три основних свята – вже згадана Вальпургієва ніч, посвята новонаверненого послідовника і, як можна було здогадатися, Хелловін.

На християнському заході святкування Дня Всіх святих було введено в VIII столітті папою Григорієм ІІІ, як спроба сублімувати язичницьке свято в честь кельтського божества Самайна (Самхейна) – Повелителя Смерті.

Сам термін "Halloween" походить від "Аll Hallows' Even", що означає "переддень Всіх Святих". Зрозуміло, що в даній назві немає нічого поганого. На християнському заході святкування Дня Всіх святих було введено в VIII столітті папою Григорієм ІІІ, як спроба сублімувати язичницьке свято в честь кельтського божества Самайна (Самхейна) – Повелителя Смерті. Не можна не сказати, що християнам від цього довелося несолодко.

Ось, що пише єпископ Олександр (Мілеант): «На зусилля Церкви побороти язичницьке свято антихристиянськи налаштовані люди відповіли ще більшим проявом ревнощів цього вечора. Багато обрядів здійснювалися при оскверненні і знущанні над християнськими богослужіннями, вбиралися скелетами в насмішку над шануванням Церквою мощей святих, вкрадені хрести і навіть Святі Дари вживалися для блюзнірських дій. Звичай випрошування подаянь перетворився на систематичні переслідування християн, які в силу своїх переконань не могли брати участь у святі, присвяченому князю темряви і смерті».

Крім того, як і багато дій у сатанізмі, Хелловін обов'язково містить в собі ще й еротичний підтекст. Згідно з вченням ЛаВея сексуальний інстинкт найсильніший у людині і для того, щоб дозволити їй розслабитися, потрібно культивувати будь-які статеві нахили. Тому невід'ємною частиною сатанинських святкувань є оргії.

Фото: pikabu.ru

Потрібно також сказати, що сучасні послідовники неоязичницького культу Вікка цього самого Самайна пов'язують з ім'ям рогатого «господаря лісу» Кернунноса, а їхнім офіційним символом, як і у «церкви сатани», є пентакль (пентаграма), вписана в коло.

Нагадаймо тепер ще раз про древні язичницькі корені свята Хелловін. Як я вже сказав, встановлений він був на честь Самайна. Важливо відзначити, що вибір дати торжества також не випадковий. Справа в тому, що в цей осінній період закінчувався збір врожаю й попереду кельтів чекав сезон холоду й темряви, який асоціювався зі смертю. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада, згідно з повір'ями язичників, встановлювався зв'язок між світом живих і світом мертвих.

У ті далекі часи кельти обирали «короля року», якого, по закінченні терміну «царювання», спалювали у відомий нам день.

Звідси, загалом-то, і бере свій початок традиція переодягатися в костюми різної нечисті, символом спілкування з потойбічними демонічними істотами. Крім того, відомо, що друїди проводили якісь обряди, що включають у себе розпалювання «вогнів Самайна». Дослідники вважають, що даний ритуал припускав і людські жертвопринесення. У ті далекі часи кельти обирали «короля року», якого, по закінченні терміну «царювання», спалювали у відомий нам день. Все це робилося для задобрювання Самайна та інших злих духів, щоб ті дозволили родичам відвідати свої будинки, та й самі не чіпали живих.

Фото: sova.ponominalu.ru

Звідси бере свій початок «безневинна» загроза «Trick or Treat», тобто «гаманець або смерть», яку так люблять діти, задіяні в цьому божевіллі. Тільки ось до дітей цією загрозою користувалися друїди, що випрошували тварин і людей для жертвопринесень, і вона була цілком реальною, оскільки припускала накладення прокляття на людину, яка відмовила в цій «милостині».

Тепер кілька слів про «невинний гарбузик». В якості ще одного нагадування про смерть і підношення злим духам, на міських воротах кельти вивішували відрізані голови трупів або черепи. Пізніше цей незмінний атрибут язичницького торжества був замінений фігурно вирізаною ріпою зі свічкою всередині. У США, у зв'язку зі значним впливом пуритан, що вели досить строгий і аскетичний спосіб життя, всі ці язичницькі культи не приживалися аж до XIX століття, коли в Новий Світ хлинули бідні ірландці й шотландці. Саме з цього часу ріпу стали замінювати гарбузом як більш доступним і зручним для різьблення продуктом.

«Невинно освітлене обличчя гарбуза, "Підсвітлений Джек" – є древній символ проклятої душі».

Що ж стосується «Джека з ліхтарем», то цей персонаж середньовічної легенди, що посварився як з Богом, так і з дияволом і розгублено мандрує по землі, прижився на «тілі» Хелловіна вже в розквіт масової «поп-культури» ХХ століття. Не можна не відзначити, що смислове навантаження того чи іншого символу нікуди не зникає, незалежно від того, усвідомлює чи не усвідомлює це людина, яка використовує її. Ось і щодо хелловінського гарбуза таке авторитетне видання як енциклопедія "World Book" відзначає наступне: «Невинне освітлене обличчя гарбуза, "Підсвічений Джек" –  є древній символ проклятої душі».

Тематичний свічник до Хелловіну «Голова Джека». Фото: festima.ru

Виходячи з усього сказаного, стає зрозуміло, чому саме Хелловін був обраний одним із основних свят «церкви сатани», хоча його неприкриту сатанинську сутність і без цього усвідомлює кожна християнська душа.

Трагічно, що все це чортовиння сьогодні активно впроваджується в школах і, відповідно, в незміцнілих дитячих серцях. Духовна згуба Хелловіна цілком зрозуміла, але для сьогоднішнього секулярного суспільства розмови про духовність викликають, в кращому випадку, наївну посмішку. Тоді коротко подивімося на конкретні «земні» наслідки цього «торжества».

Всі вже знайомі нам переодягання в демонів, зомбі, закривавлених жертв та ін. знецінюють людське життя. Вони поступово впливають на свідомість людини, для якої біль і страждання іншого стають розмінною монетою. Таким чином, крок за кроком стираються моральні орієнтири.

Після свята сильно страждає навчально-виховний процес і потрібно кілька тижнів, щоб повернути його в попереднє русло.

Тобто спочатку батьки привчають дитину розрізняти добро і зло, а потім все це відкидається подалі й це саме зло починає прославлятися. Спочатку дорослі твердять, що насильство, грабіж і вбивства – жахливі злочини, а під час Хелловіна вони перетворюються в дитячу забаву. Крім того, британський священик Дж. Джон зазначає, що «різні люди все більше висловлюють стурбованість ситуацією, особливо тим, що Хелловін стає все більш темним і лиховісним з кожним роком».

Зазначені процеси не проходять безслідно. Наприклад, видання «The New York Times» пише, що у великих населених пунктах США різко зросла кількість умисних вбивств без серйозних на те причин, і деякі фахівці пов'язують цей факт якраз з явищем знецінення людського життя. Також портал «Money» зазначає, що в Штатах саме на Хелловін кількість злочинів зростає на 24%, а американські вчителі кажуть, що після свята сильно страждає навчально-виховний процес, і потрібно кілька тижнів, щоб повернути його в попереднє русло.

Фото: vp.donetsk.ua

Згубність впливу Хелловіна була відзначена у спеціальному дослідженні Катеринодарської і Кубанської єпархії, де міститься такий висновок: «Діти, які брали участь у подібних заходах, нерідко відчувають страх темряви та самотності, пригнічений настрій, схильність до суїциду, у них з'являється енурез, невмотивована агресія, нічні кошмари, "голоси" та інші психічні розлади й неврози. Причому, все це може настати не відразу. Дитина може повернутися з "веселого Хелловіну" радісною і задоволеною, проблеми виникнуть через деякий час, але всерйоз і надовго».

Шкода Хеловіна очевидна у всіх сенсах, тільки от помічати цього не хочуть не тільки підприємці, що заробляють на новому тренді гроші, але й самі батьки, які цілеспрямовано гвалтують психіку власних дітей і гублять їхні незміцнілі душі. Напевно, всю цю пекельну вакханалію вже не зупинити, але це не означає, що можна сидіти, склавши руки. За тих, кого вона ще не поглинула, потрібно боротися.

Владика Олександр (Мілеант) робить безкомпромісний висновок: «"Свято" Halloween підриває самі підвалини Святої Церкви, заснованої на крові мучеників, які відмовилися хоч як-небудь шанувати або служити ідолам. Свята Церква повинна зайняти чітку позицію спротиву подібним явищам, раз нам Христос Спаситель сказав, що Господь Бог нам Суддя у всіх наших вчинках і переконаннях, і що наші справи можуть бути або "ЗА БОГА" або "ПРОТИ БОГА". Немає середнього "нейтрального" шляху».

Читайте також

Святиня в кишені: Навіщо християни носили свинцеві фляги на шиї

Вони йшли пішки тисячі кілометрів, ризикуючи життям. Чому дешева свинцева фляжка з олією цінувалася дорожче золота і як вона стала прообразом нашої «тривожної валізки».

Чужі у своїх палацах: Чому Еліот назвав Різдво «гіркою агонією»

Свята минули, залишилося похмілля буднів. Розбираємо пронизливий вірш Т. С. Еліота про те, як важко повертатися до нормального життя, коли ти побачив Бога.

Бог у «крисані»: Чому для Антонича Вифлеєм переїхав у Карпати

Лемківські волхви, золотий горіх-Місяць у долонях Марії та Господь, що їде на санях. Як Богдан-Ігор Антонич перетворив Різдво з біблійної історії на особисте переживання кожного українця.

Розповіді про давню Церкву: становище мирян

У давнину громада могла вигнати єпископа. Чому ми втратили це право і стали безправними «статистами»? Історія великого перелому III століття.

Бунт у печерах: Як київські святі перемогли князів без зброї

Князь погрожував закопати їх живцем за те, що вони постригли його бояр. Хроніка першого конфлікту Лаври та держави: чому монахи не злякалися вигнання.

Світанкова утреня: навіщо в храмі співаються пісні Мойсея і Соломона?

Сонце сходить, і псалми змінюються древніми гімнами перемоги. Чому християни співають пісні Старого Завіту і як ранкове богослужіння перетворилося на поетичну енциклопедію?