Притча: про правильний погляд на себе і навіщо нам почуття гумору
Фото: GoodFon
Ми повинні навчитися дивитися на себе з часткою гумору, який виховує в нас життєвий реалізм.
Наприклад, запалена уяву підказує: «Я геніальний». А ти зі спокійною посмішкою на це відповідаєш: «Не будь дурнем, ти посередня людина» або «Який ти смішний, чого ти такий пихатий?».
– Пам'ятаю, в дитячому таборі, – розповідає владика Антоній, – хтось із моїх товаришів страшенно розлютився. Наш керівник, замість того щоб його вгамувати, взяв і поставив перед ним дзеркало. Коли хлопчик побачив своє спотворене люттю обличчя, у нього вся злість відразу спала.
Реалістичний погляд на себе – ось початок смирення.
Читайте також
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?
Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність
Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.
Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви
Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.