Притча: про правильний погляд на себе і навіщо нам почуття гумору
Фото: GoodFon
Ми повинні навчитися дивитися на себе з часткою гумору, який виховує в нас життєвий реалізм.
Наприклад, запалена уяву підказує: «Я геніальний». А ти зі спокійною посмішкою на це відповідаєш: «Не будь дурнем, ти посередня людина» або «Який ти смішний, чого ти такий пихатий?».
– Пам'ятаю, в дитячому таборі, – розповідає владика Антоній, – хтось із моїх товаришів страшенно розлютився. Наш керівник, замість того щоб його вгамувати, взяв і поставив перед ним дзеркало. Коли хлопчик побачив своє спотворене люттю обличчя, у нього вся злість відразу спала.
Реалістичний погляд на себе – ось початок смирення.
Читайте також
Анафема від імені мерця
У 1054 році християнський світ розкололося через документ без юридичної сили. Це історія про те, як амбіції та випадковий скандал виявилися важливішими за єдність.
55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут
У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.
Хвороба нашого століття в казці Андерсена
Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.
Кресляр, який вигадав Грааль
Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.
Афон за кілька хвилин від пробки на Столичному шосе
У Голосієві є балка, де замовкають сирени, перестає ловити мобільний і над головою змикається ліс. І до неї – двадцять хвилин від центру Києва.
Монофелітство – єресь, якій хотілося миру
У VII столітті Візантія була на межі краху. Частина ієрархії готова прийняти зручну формулу заради порятунку кордонів. Один старець відмовляється – і платить за це язиком і рукою.