Притча: про те, як правильно підставити другу щоку
Фото: yandex.ua
Дівчинку, нещодавно привезену батьками з Росії, третирували її місцеві однокласниці. Діти часом бувають дуже жорстокими, а тут – приїхала, говорити їхньою мовою не вміє, а якщо й скаже що, так з помилками. Поводиться не так. Одягнена не так…
І ось стоїть бідна дівчинка в кутку одна. Раптом підбігає до неї зграйка однокласниць, і та, що є першою задиракою, каже: «Хочеш яблучко?» Новенька мовчить, не знаючи, як тут належить відповідати. А та риється в сумці, відшукує яблуко, швидко відкушує від нього шматок за шматком і під сміх інших простягає дівчинці недогризок. Розгублено дивиться на них колишня москвичка. Але не кинула в обличчя кривдниці цей огризок, не відвернулася гнівно й не заплакала. Маленька російська єврейка, яка приїхала з країни з іншим вихованням, відкрила свій ранець, дістала мандарин і простягнула насмішниці. Та спалахнула й розгублено втекла, відводячи за собою зграю.
З того моменту все змінилося. Її вже не тільки що не дражнили, але прийняли в свої вірні подруги.
Читайте також
Несторіанство: єресь професорів
Як блискучий розум перетворив віру на креслення? Історія патріарха Несторія – це приклад того, як логіка пасує перед таємницею і як народжуються розколи.
Гора Каранталь: випробування спокоєм
Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?