Притча: п'ятнадцять хвилин тиші
Але варто лише зупинитися, побути в тиші – і Господь постукає в серце. Фото: rg.ru
– Виконай одне моє прохання, – попросив батько.
– Яке, тато?
– Коли я помру, ти сорок днів приходь в цю кімнату хвилин на п'ятнадцять.
– А що мені при цьому робити?
– Нічого не треба робити. Просто будь в кімнаті. Але кожен день і не менше п'ятнадцяти хвилин.
Син поховав батька і в точності виконав прохання: був кожен день в кімнаті і просто сидів. Так минуло сорок днів, після яких юнак сам прийшов до церкви і став глибоко віруючим.
Лише через багато років, він усвідомив, наскільки мудрим був батьків заповіт. Батько зрозумів, що у молодих занадто швидкий ритм життя, суцільна метушня і ніколи подумати про вічне: сенс життя, своєї душі, безсмертя, Бога. Але варто лише зупинитися, побути в тиші – і Господь постукає в серце.
Читайте також
Речовий доказ №2: про що свідчить шматок льону з Ов'єдо
Плат 84 на 53 сантиметри з хаотичними, несиметричними плямами. Жоден експерт, який взявся за цей шматок льону, не зміг пояснити їх інакше, ніж підлинністю Євангелія.
Притвор: книга покаяння, яку ми розучилися читати
Ми проходимо через нього не зупиняючись. А він був побудований саме для того, щоб ми зупинилися і замислилися про головне.
Справа про вбивство митрополита Володимира: протокол одного пограбування
25 січня 1918 року. Києво-Печерська лавра. Час – близько 19:00.
Благословенна скеля, яку не взяли штурмом
На Тернопільщині є вапняковий пагорб, з якого в ясну погоду проглядається горизонт на тридцять кілометрів. На ньому стоїть монастир, який ніколи не закривався.
Пастернак про Гефсиманію: Бог, страждання Якого ми проспали
Фінальний вірш роману «Доктор Живаго» – це не поезія про Христа. Це поезія про нас, які спали, поки Він приймав рішення.
Пустеля, в якій зникла Марія Єгипетська
У Заіорданні немає ні води, ні тіні. Саме туди пішла колишня блудниця на сорок сім років.