Притча: п'ятнадцять хвилин тиші
Але варто лише зупинитися, побути в тиші – і Господь постукає в серце. Фото: rg.ru
– Виконай одне моє прохання, – попросив батько.
– Яке, тато?
– Коли я помру, ти сорок днів приходь в цю кімнату хвилин на п'ятнадцять.
– А що мені при цьому робити?
– Нічого не треба робити. Просто будь в кімнаті. Але кожен день і не менше п'ятнадцяти хвилин.
Син поховав батька і в точності виконав прохання: був кожен день в кімнаті і просто сидів. Так минуло сорок днів, після яких юнак сам прийшов до церкви і став глибоко віруючим.
Лише через багато років, він усвідомив, наскільки мудрим був батьків заповіт. Батько зрозумів, що у молодих занадто швидкий ритм життя, суцільна метушня і ніколи подумати про вічне: сенс життя, своєї душі, безсмертя, Бога. Але варто лише зупинитися, побути в тиші – і Господь постукає в серце.
Читайте також
«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20
Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей
У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.
Притча: Візит до багатого колекціонера
Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...