Притча: про найпрекраснішу музику
Фото: w-dog.ru
– Бетховена, Гайдна, – відповідала вона.
– А є музика ще краще.
– Яка ж? Моцарта? – запитала дівчина.
– Ні, ще краще.
– Може, Баха?
– Ні ні.
– Яка ж, я не знаю.
– Музика душі.
– Душі? Музика душі, та хіба є така? – запитала вона.
– А як же. Є.
- Уперше чую. Яка ж це музика?
– Це – спокій душі. Той самий спокій, про який йдеться в Євангелії: «Візьміть ярмо Моє на себе і знайдете спокій душам вашим...» Ось цей самий спокій. Вивчали математику? Знаєте, що таке знак рівності? Ну ось: спочинок душі – блаженство – музика, гармонія всіх душевних сил.
– Так ось – яка музика...
Батюшка додав:
–- Так вона мені сподобалася. Ось прийде одна така, і все забудеш: і тяжкості, і скорботи...
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.