Притча: про найпрекраснішу музику
Фото: w-dog.ru
– Бетховена, Гайдна, – відповідала вона.
– А є музика ще краще.
– Яка ж? Моцарта? – запитала дівчина.
– Ні, ще краще.
– Може, Баха?
– Ні ні.
– Яка ж, я не знаю.
– Музика душі.
– Душі? Музика душі, та хіба є така? – запитала вона.
– А як же. Є.
- Уперше чую. Яка ж це музика?
– Це – спокій душі. Той самий спокій, про який йдеться в Євангелії: «Візьміть ярмо Моє на себе і знайдете спокій душам вашим...» Ось цей самий спокій. Вивчали математику? Знаєте, що таке знак рівності? Ну ось: спочинок душі – блаженство – музика, гармонія всіх душевних сил.
– Так ось – яка музика...
Батюшка додав:
–- Так вона мені сподобалася. Ось прийде одна така, і все забудеш: і тяжкості, і скорботи...
Читайте також
Гефсиманія: маслинний прес, що давить Бога
У Гефсиманії Христос не ховається від тиску, а добровільно приймає його. Під тягарем залишеності відкривається те, що приховано всередині людської природи.
Кувуклія Гробу Господнього: архітектура порожнього центру
Мала каплиця в Храмі Воскресіння вибудувана не навколо святині, а навколо простору, де нічого немає. І мільйони людей віками йдуть сюди саме за цим.
Докетизм: теорія Бога, що не страждає
Якщо кров на Голгофі була лише ілюзією, то й наше спасіння – віртуальна вистава. Втеча від реального страждання Христа знецінює сам факт Його Воскресіння.
Жива Церква: історія керованого розколу
Коли держава створює релігію у слідчому кабінеті, у неї немає майбутнього. Є лише час, поки влада тримає її на плаву.
Наречений опівночі: тихий звук нічної тривоги
Цей тропар звучить у напівтемряві храму як голос Того, Хто вже стоїть за зачиненими дверима і терпляче чекає нашого пробудження.
Сокира при корені: що приховує ікона Вербної неділі
Під шаром святкового золота іконописець часто ховає не торжество, а богословське попередження. Єрусалим ще радіє, але нижній ярус ікони вже передчуває суд.