Торжественные похороны ветерана СС – нарушение законов Украины
Торжественные похороны ветерана СС в Ивано-Франковске. Фото: Facebook
Почему торжественные похороны ветерана СС в Ивано-Франковске являются сатанинским ритуалом? Потому, что в этом городе и его окрестностях в 1941 году проживали 70 тысяч человек – из них 50 тысяч евреев.
Люди в нацистской форме, которую носил покойный, зверски уничтожили эти 50 тысяч женщин, мужчин и детей - практически всё население города.
Торжественные похороны нациста, захоронение его на Аллее Славы, участие чиновников, духовенства УГКЦ, людей в форме СС – это еще одно убийство евреев Станислава, дикое надругательство над их святой памятью и памятью тех, кто отдал свои жизни в борьбе с нацизмом, нарушение законов Украины!
Ни один орган власти, ни правоохранительные органы не отреагировали на это!
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.