Притча: про дійсне і недійсне хрещення
Фото: pxhere.com
Питання було таке:
– Чи може, згідно з вірою та наукою християнською, вважатися хрещеним той, хто, не віруючи насправді, прийме хрещення з яких-небудь сторонніх обставин?
У відповідь шановний понтифік навів їм таку розповідь старців. Коли була сильна смертність, багато без манівців вдавалися до святого хрещення зі страху смерті. Тоді блаженному мученику Петру з'явився хтось у вигляді ангела і сказав: «Доки будете ви посилати сюди зовсім порожні, хоча і запечатані мішки, без жодного змісту всередині?»
– Тому, наскільки можна зрозуміти з слів ангела, ті, хто носить печать хрещення, хоча б і отримали його в розрахунку на якесь благо, вважаються хрещеними, – заспокоїв запитуючих святитель Афанасій.
Ті ж, задумавшись над словами про внутрішню духовну порожнечу, пішли з вдячністю.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.