Єлецька ікона Божої Матері: історія ікони, знайденої в гілках

Єлецька-Чернігівська ікона Богородиці. Фото: СПЖ

Ви помітили, що іноді Господь творить чудеса, «скасовуючи» час? Скорочуючи його. Наприклад, перетворивши воду на вино. Природно, вода б стала вином через рік – випав дощ, побіг би по прожилкам у виноградному стовбурі і налив солодким соком грона, винороби зібрали б ягоди і зробили вино – але Господь скоротив цей час до секунди. Можливо, розслаблений пролежав би ще кілька років, молився і постив, лікувався і терпів, і Бог послав би йому зцілення, але на своє щастя він зустрів Христа – і одужання відбулося миттєво. Так само і дерево росло б, було зрубано, з нього б зробили дошку для ікони, іконописець взяв дошку у теслі і написав би ікону, але Господь посилає вже написану ікону на гілках дерева відразу туди, де вона потрібна зараз, а не через двадцять років.

Існує багато ікон Божої Матері, які були виявлені в гілках дерев – Жировицька, Дудичська, Павловська-Казанська, Урюпинська...

Але сьогодні день свята Єлецько-Чернігівської ікони Божої Матері, а про неї в Іпатіївському літописі (1074 р.) сказано, що піддавшись гніву Великого князя Ізяслава, преподобний Антоній Печерський таємно пішов до Чернігова до князя Святослава Ярославовича і викопав собі на Болдиних горах печеру, де і трудився. Тоді ж і з'явилася преподобному ікона Богородиці на ялині, тому й стала називатися «Єлецькою». А було це в 1060 року 6 лютого.

На іконі було зображена Богородиця з Немовлям, Який в лівій руці тримає сувій, а правою – благословляє.

На тому ж місці, де преподобний Антоній знайшов ікону, він за допомогою князя Святослава влаштував кам'яну церкву, а потім і обитель в честь Успіння Богородиці.

Через двісті років, у жовтні 1239 року військо Батия підступило до Чернігова. Хоробро бився чернігівський князь Мстислав Глібович з монголо-татарами, а й він і вся його дружина загинули під час штурму міста. Чернігів був розграбований і спалений з усіма його монастирями і храмами.

Але за переказами, ікону встигли заховати всередині монастирської стіни. Ще через двісті років у 1470 році вже Київський князь Симеон відбудував Єлецьку обитель, і захована ікона повернулася в храм.

Однак після того, як полководець короля Сігізмуда Третього, Горностай в 17 столітті знову зруйнував монастир, чудотворний образ єлецький, що явився преподобному Антонію, втрачається і доля його невідома.

Святе місце порожнім не буває – і ось в 1676 році архімандрит Іоанникій (Голятовський) піднімав з руїн багатостраждальну чернігівську обитель. І Богородиця не залишила місто і людей без свого заступництва, повернувши ікону в монастир. Це, звичайно, не та сама Антонієва ікона, але на ній зображений образ Богородиці з Немовлям, ікона розташована на гілках ялини, ліворуч від стовбура якої – місто Чернігів, а праворуч – монастир і храм. За містом тече річка. І «московські люди», у яких була куплена ікона прозивали її Єлецькою.

Архімандрит Іоанникій посилав людей в Москву дізнатися про назву ікони, щоб переконатися, що це «та сама» Єлецька. Посланці монахи знайшли нащадка князя Святослава Ярославича князя Микиту Івановича Одоєвського, який підтвердив, що назва ікони походить від дерева ялини, на якій була вона явлена поблизу міста Чернігова.

Іоанникій ж записав у «Скарбницю» – книгу «потрібну і пожиточну всьому світу» видану в 1678 році в Новгороді-Сіверському та відомості від князя Одоєвського і історію повернення ікони:

«Цей образ Пресвятої Богородіці привез з Великої Росії, саме з Воллодимира, Никита Фео дорович Козель у січні 1676 року в Чернігів на ярмарку, і цей образ купив у нього Константин Констан тинович, князь Мазопетта (Острозький), і віддав його до церкви Єлецької Богородиці».

З тотго часу образ Богородиці Єлецької знаходиться в Успенському храмі Єлецького монастиря. Архімандрит Іоанникій у своїй «Скарбниці» записував і чудеса, звершувані від цього образу.

У 2017 році злодії забралися в храм, і, відкривши кіот ікони, викрали прикраси, піднесені Божій Матері вдячними людьми. Сама ікона незначно постраждала. Ця подія дала привід відреставрувати чудотворний образ. Коли постало питання про перевезення ікони в київські реставраційні майстерні, жителі Чернігова занепокоїлися, стільки раз втрачаючи святиню, домовилися, що реставратори приїдуть в Єлецький монастир і на місці зроблять все необхідне. Так і сталося.

Реставрація пройшла благополучно, і образ Єлецької Богородиці був повернений на своє місце в храм. На ньому був напис, зроблений кіновар’ю:

«Образ Пресвятая Богородиця Єлецька-Чернігівська», а в древньому описі Успенского собору, зробленої у 1724 році, значиться: «Образ чудотворної Пресвятої Богородиц Єлецької; риза срібна, позолочена, подана курченином Фіногеном Безходарним, а підсвічник позолочений полковником Грігорієм Кветкою».

Що підтверджує, що це та сама ікона, подарована Острозьким князем.

Хто знає, чи не з дерева чи тієї самої, що росла при ще при преподобному Антонії ялини, зроблена була дошка для нової ікони Богородиці Єлецької.

Господь ніколи не зволікає, якщо бачить, що чудо необхідно. Спробуємо і ми навчитися скорочувати час від доброго помислу до доброї справи, а Пресвята Богородиця нехай допоможе нам у цьому.

Читайте також