Притча: про юродивого і два кошики каменів

Фото: ru.dreamstime.com

Юродивий, за своїм звичаєм, не став відповідати на питання про те, навіщо він тримає у себе каміння.

Тоді авва Силуан тихо зауважив йому:

– Брат, я нікуди, крім храму, не виходжу зі своєї келії, але нині Бог мене послав до тебе, а навіщо, не відаю?

У відповідь юродивий став серйозним і сказав:

– Прости, отче. Все дуже просто. Щоранку я сідаю, маючи перед собою ці камінчики. Якщо народиться в мені добрий помисел, кладу камінь в одну корзину, а якщо злий – в іншу. Увечері перераховую їх, і якщо праворуч кошик наповнений більше, то трапезничаю. А якщо ліворуч – лягаю спати голодним.

Читайте також

Притча: Про сина шевця

Різдвяна притча про чудо, милосердя та віру.

«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20

По краєчку, по самому по краю

Різдвяна розповідь.

Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей

У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.

Притча: Візит до багатого колекціонера

Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.

Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський

Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...