Притча: про юродивого і два кошики каменів
Фото: ru.dreamstime.com
Юродивий, за своїм звичаєм, не став відповідати на питання про те, навіщо він тримає у себе каміння.
Тоді авва Силуан тихо зауважив йому:
– Брат, я нікуди, крім храму, не виходжу зі своєї келії, але нині Бог мене послав до тебе, а навіщо, не відаю?
У відповідь юродивий став серйозним і сказав:
– Прости, отче. Все дуже просто. Щоранку я сідаю, маючи перед собою ці камінчики. Якщо народиться в мені добрий помисел, кладу камінь в одну корзину, а якщо злий – в іншу. Увечері перераховую їх, і якщо праворуч кошик наповнений більше, то трапезничаю. А якщо ліворуч – лягаю спати голодним.
Читайте також
Людина перед лицем стихії
Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.
Таємниці Голгофи у світлі археології
Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.
Запорожці на захисті гнаної віри
Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.
Фальсифікат у фундаменті Могилянки
Історики століттями переповідали красиву легенду про щедрий дар меценатки. Однак архівні документи малюють зовсім іншу картину цієї події.
Богослов'я стоптаних черевиків
В експозиції нідерландського музею можна побачити полотно зі старими черевиками, за якими криється пам'ять про просту людину.
Будні та праця лаврської братії
Ми звикли бачити Печерський монастир таким, яким він постає на парадних листівках. Архівні справи XIX століття повертають нас до земної прози чернечого побуту.