Притча: про юродивого і два кошики каменів
Фото: ru.dreamstime.com
Юродивий, за своїм звичаєм, не став відповідати на питання про те, навіщо він тримає у себе каміння.
Тоді авва Силуан тихо зауважив йому:
– Брат, я нікуди, крім храму, не виходжу зі своєї келії, але нині Бог мене послав до тебе, а навіщо, не відаю?
У відповідь юродивий став серйозним і сказав:
– Прости, отче. Все дуже просто. Щоранку я сідаю, маючи перед собою ці камінчики. Якщо народиться в мені добрий помисел, кладу камінь в одну корзину, а якщо злий – в іншу. Увечері перераховую їх, і якщо праворуч кошик наповнений більше, то трапезничаю. А якщо ліворуч – лягаю спати голодним.
Читайте також
Різдво без глянцю: про що мовчить чорна печера на іконі
Чому Богородиця відвертається від Немовляти, а в центрі святкової ікони зяє пекельна безодня. Розбір драми, прихованої в фарбах.
Кров на фундаменті вітчизняного християнства
Історія перших київських мучеників Феодора та Іоанна, чия смерть показала князю Володимиру страшну зворотню сторону язичництва і визначила Хрещення Русі.
Лід рушив: чому у зла не вистачить снігу, щоб скасувати весну
У світі, де «завжди зима, але ніколи не Різдво», ми впізнаємо свою реальність. Про те, чому лід відчаю приречений розтанути, і яку ціну Бог заплатив за нашу весну.
Зламаний ніс святителя: що знайшли лікарі в гробниці Миколая Чудотворця
Про результати експертизи 1953 року: сліди катувань, тюремний артрит і загадка мироточення з сухих кісток, яку наука не може пояснити більше півстоліття.
Сім єпископів проти дикого Криму: як Церква брала херсонеський плацдарм
Чому християнство в Криму почалося з «квитка в один кінець», як молитва вдарила по античному ринку і чому єпископ увійшов у розпечену піч.
Як вірив у Бога двірник дядя Коля
У радянські часи люди старшого покоління найчастіше були віруючими. Але свою віру вони старанно приховували і не афішували. Ось одна з таких історій.