Все участники встречи в Аммане почувствовали присутствие Духа Святого
Совет в Аммане. Фото: Правлайф
Слава Богу, на Амманской встрече собрались Предстоятели Поместных Православных Церквей, прихожанами которых являются более восьмидесяти процентов от всех православных.
Как река начинается с маленького ручейка, так и любое доброе дело начинается с малого. Как из одной клеточки вырастает индивидуум состоящий из мириады клеток, который мы видим в зеркало каждое утро, или как из семени вырастает прекрасный организм. Так и сегодняшняя встреча. «Где двое или трое соберутся во Имя Мое, там и Я посреди них», – учит нас Христос. Господь в причте «О сеятеле» учит нас возделывать добрую почву, на которую ложится семя Слова Божия. Будем надеяться, что всеобщими молитвами, доброе семя, посеянное на встрече в Аммане, среди терния раздоров и волчиц ненависти фанарской ереси, будет с Божьей помощью давать плоды мира и единения.
Все участники этой встречи свидетельствуют о том, что они чувствуют присутствие Духа Святого на этом собрании, а это значит, что Христос главенствует во время этого братского общения.
Нам же с вами, братья и сестры, нужно молиться о том, чтобы Господь сохранил единство нашей Матери - Церкви и защитил ее от еретиков и богоборцев, покушающихся его разрушить.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.