Санитары-священники читают слова молитвы без веры
Священники-санитары. Фото: Facebook
Тема сегодняшнего дня.
Появились священники-санитары.
Вместо того, чтоб служить Богу, молиться самому и учить молиться в таких случаях паству, учить людей Покаянию и верой исцелять панические настроения прихожан, начинают придумывать разные способы, как обезопасить людей от коронавируса при Таинстве Причастия Святых и Пречистых Тела и Крови Христовых. Начинают выдумывать разные богословские поводы для того, чтоб убедить окружающих, что в Чаше не Сам Христос, а нечто, способное передавать вирусы....
Мало того, что они не верят в Господа...
Эти санитары слова молитвы перед Причастием «Еще верую, яко Сие есть САМОЕ ПРЕЧИСТОЕ Тело Твое, и Сия есть Самая честная Кровь Твоя» читают без веры, автоматически, потому, что так нужно....
Господи, прости нам, ибо не ведаем, что творим...
Читайте також
Як зовнішність ввела в оману у храмі
Хочете історію яка навчила мене не судити про людей по зовнішності?
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?