Притча: про запалену лампаду і про те, як важливо поступатися один одному
Фото: i.pinimg.com
Одна жінка не терпіла у своєму будинку ні запаху фіміаму, ні запалених лампад. Чоловік її, однак, наполягав на своєму, і становище в домі зробилося зовсім нестерпним: ніхто не хотів поступатися.
Тоді чоловік звернувся до старця і розповів про своє горе.
Старець, подумавши, відповів:
– Заспокойся, дружина твоя зовсім не біснувата, як тобі здається, через те, що не переносить фіміаму. Просто не привчена до таких речей і ображається, що ти цього не розумієш. Ти, знаєш, що зроби – на якийсь час поступися їй. Почекаємо з молитвою, що з цього вийде.
Чоловік повернувся додому і, ні слова не кажучи, почав виконувати пораду старця. Через кілька днів, на превеликий свій подив, він виявив, що в будинку горить лампадка і пахне ладаном!
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.