Притча: про запалену лампаду і про те, як важливо поступатися один одному
Фото: i.pinimg.com
Одна жінка не терпіла у своєму будинку ні запаху фіміаму, ні запалених лампад. Чоловік її, однак, наполягав на своєму, і становище в домі зробилося зовсім нестерпним: ніхто не хотів поступатися.
Тоді чоловік звернувся до старця і розповів про своє горе.
Старець, подумавши, відповів:
– Заспокойся, дружина твоя зовсім не біснувата, як тобі здається, через те, що не переносить фіміаму. Просто не привчена до таких речей і ображається, що ти цього не розумієш. Ти, знаєш, що зроби – на якийсь час поступися їй. Почекаємо з молитвою, що з цього вийде.
Чоловік повернувся додому і, ні слова не кажучи, почав виконувати пораду старця. Через кілька днів, на превеликий свій подив, він виявив, що в будинку горить лампадка і пахне ладаном!
Читайте також
Пастух із листом від Христа до короля Франції
Влітку 1212 року тисячі прочан із палицями чекали, що море розступиться перед ними. Пізніші хроністи додали до їхньої історії кораблі, работорговців і зітхання папи.
Фасад із кісток і фасад зі світла
Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки.
Суд над мертвим папою
Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.
Обитель, збудована на зло королю
Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.
Молода Мати і сплячий Христос
Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.
Православні книги з уніатського верстата
У XVIII столітті почаївські ченці-уніати друкували книги, за якими молилися православні та старообрядці.