Притча: про запалену лампаду і про те, як важливо поступатися один одному

Фото: i.pinimg.com

Одна жінка не терпіла у своєму будинку ні запаху фіміаму, ні запалених лампад. Чоловік її, однак, наполягав на своєму, і становище в домі зробилося зовсім нестерпним: ніхто не хотів поступатися.

Тоді чоловік звернувся до старця і розповів про своє горе.

Старець, подумавши, відповів:

– Заспокойся, дружина твоя зовсім не біснувата, як тобі здається, через те, що не переносить фіміаму. Просто не привчена до таких речей і ображається, що ти цього не розумієш. Ти, знаєш, що зроби – на якийсь час поступися їй. Почекаємо з молитвою, що з цього вийде.

Чоловік повернувся додому і, ні слова не кажучи, почав виконувати пораду старця. Через кілька днів, на превеликий свій подив, він виявив, що в будинку горить лампадка і пахне ладаном!

Читайте також

Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне

Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?

Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року

У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.

Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити

Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.

Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм

​Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?

Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність

​Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.

Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви

Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.