На Корфу устроили облаву на пришедших к причастию
Коллаж. Фто: Facebook
У нас тут на Корфу просто жесть. Вот то, что на картинке, то и в реале. В храме св. Спиридона полицейские устроили облаву на пришедших к причастию. Сама литургия совершается при закрытых дверях, причастников пускают потом, и как бы помимо литургии – жалкая попытка обойти запрет. С балконов домов вокруг храма бабки орали «арестуйте их всех, они разносят инфекцию», только соседский дедулька какой-то пытался шумно возражать, но куда там.
Несколько человек было оштрафовано (€150), кто-то сбежал не причастившись, у единиц всё сложилось удачно.
Мы служили сегодня в монастыре на другом конце острова (втроём при закрытых воротах, но это далеко, русские просто не смогли доехать) – одна дорога туда-обратно занимает больше четырёх часов. Все, кому говорили, что нам не попался ни один полицейский, смотрели, как на космонавтов (но мы и ехали в основном через горные деревушки, куда полиция заезжает только по вызову!). Сегодня они словно с цепи сорвались. Православное государство, епта.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.