Коли священників б'ють за те, що вони священники

Священник Святослав Чижук виграв суд проти чоловіка, який його побив. Фото: СПЖ

З недавньої історії ми знаємо, що розгрому Церкви при СРСР передувала потужна хвиля антицерковної пропаганди. Священників виставляли дурними і жадібними обманщиками, які служили капіталістам, шпигували, намагалися відновити монархію і розвалити радянську владу.

Про це писали в газетах, ставили вистави, говорили на зборах, радіопередачах і т.д.

Людям вселяли думку, що попи – негідники та вороги народу, яких не шкода. А після цього вже влада грабувала та знищувала храми, заарештовувала та розстрілювала священників, всіляко знущалася з віруючих.

Та істерія, яка зараз відбувається в українських ЗМІ, дуже нагадує радянський період, змінилися лише терміни. Тоді попи були «контрою», зараз – «сепарами», тоді вони шпигували для імперіалістів заходу, тепер – для імперіалістів РФ. Тоді вони «хотіли» знищити радянську владу, зараз – українську. Тоді вони не хотіли йти до «правильної» обновленської церкви, зараз – до ПЦУ. Але посил залишився той самий: попи – це негідники і вороги народу, яких не шкода.

Є вже деякі результати такої пропаганди. 7 грудня в Тульчинській єпархії чоловік у камуфляжі почав бити кулаком по машині о. Георгія Петриченка, вигукуючи прокляття. А коли той вийшов дізнатися, в чому справа, вдарив священника в обличчя і зламав йому носа. 8 грудня священник Волинської єпархії о. Святослав Чижук виграв суд у односельця, який двічі вдарив його в обличчя, причому – за «неправильну поведінку» – відмову переходити до ПЦУ.

В обох випадках не було жодних конфліктів, отці нічим не провокували хуліганів. Їх били просто через те, що вони – священники УПЦ. І це лише пара прикладів «навскидку». У конфліктах навколо храмів вже є десятки постраждалих кліриків.

Звичайно, титушки, які піднімають руку на священника, винні й мають відповідати. Але, здається, не менше винні «95 квартали», ТСНи та інші «прямі канали» – усі ті, хто роками розпалював та розпалює ненависть до Церкви. Це онуки радянського антицерковного «агітпропу». І вони мають бути «декомунізовані» насамперед. Інакше наше суспільство та Церкву чекає на той самий сценарій, що й у СРСР.

Читайте також

Відібраний орден Зеленського: якими мають бути герої для українців?

В останні роки українська влада прагне представити членів ОУН-УПА героями для всіх українців.

Хресним ходам – не можна, гей-парадам – можна

Влада «поважає права, свободу та людську гідність» дуже багатьох: іудеїв, шанувальників поп- та рок-музики, і тепер ось – гомосексуалістів. Але православні до цього переліку не входять.

Успенський собор Лаври і гроші

При тому, що на будівництво всього собору пішло $12,5–13 млн., на його відновлення пропонується освоїти понад $11,1 млн. І це лише «стартова» сума.

Удар по Лаврі: які будуть наслідки?

Ніхто не говорить, що удар по Лаврі, уділу Богородиці, – це позамежний рівень абсурду, коли війна, зруйнувавши вже сотні православних храмів, прийшла в саме серце нашого Православ'я.

Зеленський і удар по Лаврі: скорбота на експорт?

Якщо удар росіян по Успенському собору – це, за словом Зеленського, «варварство», то як назвати знищення владою України храмів УПЦ? Це хіба не варварство? Це «інше»?

Як Епіфаній став наступником «окупанта»

У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.