Коли священників б'ють за те, що вони священники

Священник Святослав Чижук виграв суд проти чоловіка, який його побив. Фото: СПЖ

З недавньої історії ми знаємо, що розгрому Церкви при СРСР передувала потужна хвиля антицерковної пропаганди. Священників виставляли дурними і жадібними обманщиками, які служили капіталістам, шпигували, намагалися відновити монархію і розвалити радянську владу.

Про це писали в газетах, ставили вистави, говорили на зборах, радіопередачах і т.д.

Людям вселяли думку, що попи – негідники та вороги народу, яких не шкода. А після цього вже влада грабувала та знищувала храми, заарештовувала та розстрілювала священників, всіляко знущалася з віруючих.

Та істерія, яка зараз відбувається в українських ЗМІ, дуже нагадує радянський період, змінилися лише терміни. Тоді попи були «контрою», зараз – «сепарами», тоді вони шпигували для імперіалістів заходу, тепер – для імперіалістів РФ. Тоді вони «хотіли» знищити радянську владу, зараз – українську. Тоді вони не хотіли йти до «правильної» обновленської церкви, зараз – до ПЦУ. Але посил залишився той самий: попи – це негідники і вороги народу, яких не шкода.

Є вже деякі результати такої пропаганди. 7 грудня в Тульчинській єпархії чоловік у камуфляжі почав бити кулаком по машині о. Георгія Петриченка, вигукуючи прокляття. А коли той вийшов дізнатися, в чому справа, вдарив священника в обличчя і зламав йому носа. 8 грудня священник Волинської єпархії о. Святослав Чижук виграв суд у односельця, який двічі вдарив його в обличчя, причому – за «неправильну поведінку» – відмову переходити до ПЦУ.

В обох випадках не було жодних конфліктів, отці нічим не провокували хуліганів. Їх били просто через те, що вони – священники УПЦ. І це лише пара прикладів «навскидку». У конфліктах навколо храмів вже є десятки постраждалих кліриків.

Звичайно, титушки, які піднімають руку на священника, винні й мають відповідати. Але, здається, не менше винні «95 квартали», ТСНи та інші «прямі канали» – усі ті, хто роками розпалював та розпалює ненависть до Церкви. Це онуки радянського антицерковного «агітпропу». І вони мають бути «декомунізовані» насамперед. Інакше наше суспільство та Церкву чекає на той самий сценарій, що й у СРСР.

Читайте також

Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади

На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.

У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.

Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха

Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.

7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?

Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.

Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?

Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.

Про ковбасу та молоко в піст

Головний сенс посту – не гастрономічний, а духовний. Але чи багато хто в піст значно більше молиться, нікого не засуджує, відвідує лікарні та в'язниці?