Притча: про старця і його улюбленого учня

Фото: istockphoto.com

Почувши їх ремствування, інші старці почали докоряти авву. Тоді він повів їх до келій своїх учнів.

– Брат! Підійди швидше сюди! Ти мені потрібен, – повторював авва, стукаючи по черзі в кожну з дверей.

Але ніхто з учнів не поспішав йому відкривати: хтось в цей момент співав псалми і не хотів перериватися, інший плів мотузки і боявся через поспішність зіпсувати своє рукоділля.

Нарешті черга дійшла до писаря. Авва лише тихенько постукав у двері і назвав його ім'я. В ту ж мить двері відчинилися, і на порозі з'явився чернець з пером у руці.

– Скажіть, отці, де ви бачите інших моїх учнів? – запитав авва.

Потім він увійшов до келії, взяв зошит і побачив, що учень тільки що почав виводити нову букву, але побіг відчиняти вчителю, навіть не закінчивши її.

Тоді старці сказали:

– Справедливо ти любиш його, авва. І ми його всі любимо, і Бог його любить.

Читайте також

Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби

Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.

Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ

Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.

Бюрократія пекла: Чому «Листи Баламута» – це дзеркало сучасності

Диявол носить костюм-трійку і працює в офісі. Розбираємо книгу Клайва Льюїса, написану під бомбардуваннями Лондона, і розуміємо: війна та сама, тільки ворог став непомітнішим.

Втеча еліти: Як православні єпископи втекли до Риму від власного народу

Луцьк, 1590 рік. Історія про те, як страх перед «нахабними мирянами» виявився сильнішим за страх Божий.

Залізна свобода: про що дзвенять кайдани апостола Петра

Інструмент тортур, який став дорожчим за золото. Історія найзухвалішої втечі в історії християнства: чому ми цілуємо кайдани і як вони «зварилися» в одну святиню.

Цифровий концтабір: день захисту даних чи день поминання свободи?

Ми досягли рубежу, за яким жива душа перетворюється на інвентарний номер. Про те, як залишитися іконою Творця у світі алгоритмів і соціального рейтингу.