Притча: про старця і його улюбленого учня
Фото: istockphoto.com
Почувши їх ремствування, інші старці почали докоряти авву. Тоді він повів їх до келій своїх учнів.
– Брат! Підійди швидше сюди! Ти мені потрібен, – повторював авва, стукаючи по черзі в кожну з дверей.
Але ніхто з учнів не поспішав йому відкривати: хтось в цей момент співав псалми і не хотів перериватися, інший плів мотузки і боявся через поспішність зіпсувати своє рукоділля.
Нарешті черга дійшла до писаря. Авва лише тихенько постукав у двері і назвав його ім'я. В ту ж мить двері відчинилися, і на порозі з'явився чернець з пером у руці.
– Скажіть, отці, де ви бачите інших моїх учнів? – запитав авва.
Потім він увійшов до келії, взяв зошит і побачив, що учень тільки що почав виводити нову букву, але побіг відчиняти вчителю, навіть не закінчивши її.
Тоді старці сказали:
– Справедливо ти любиш його, авва. І ми його всі любимо, і Бог його любить.
Читайте також
Постна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.