Притча: велике нещастя
Монах у пустелі. Фото: difa3iat.com
Авва Мойсей, обходячи пустелю, зіткнувся з кочовим племенем, яке справляло пишний похорон. Посеред стійбища на величезному багатті лежало тіло померлого вождя племені в ошатному одязі.
– Якої віри був ваш вождь? – Запитав старець.
– На жаль, - відповіли йому, – він був невіруючим.
– Воістину велике нещастя, – сказав тоді авва Мойсей, – бути так розкішно одягненим і не мати, куди піти!
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.