Притча: велика покора
Хліб. Фото: 35photo.pro
Прибувши в скит, святий Арсеній розповів пресвітерам про свій намір прийняти чернецтво. Вони відвели його до старця, наповненому Святим Духом, Іоанна Колова. Старець захотів випробувати Арсенія. Коли вони сіли за трапезу, щоб скуштувати хліба, старець не запросив Арсенія, залишивши стояти. Той стояв, потупивши очі в землю й думаючи, що стоїть у присутності Бога перед його ангелами.
Коли почали їсти, старець узяв сухар і кинув Арсенію. Арсеній, побачивши це, розцінив вчинок старця так: «Старець, подібний до ангела Божого, пізнав, що я подібний до пса, навіть гірше за пса, і тому подав мені хліб так, як подають псу. З'їм же я хліб так, як їдять його пси». Після цього роздуму Арсеній став на руки і коліна, в цьому положенні підійшов до сухаря, взяв його вустами, відніс у куток і там з'їв.
Старець, побачивши велике смирення його, сказав пресвітерам:
− З нього буде досконалий інок.
Через деякий час Іоанн дав йому келію біля себе і навчив його трудитися во спасіння своє.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.