Притча: велика покора
Хліб. Фото: 35photo.pro
Прибувши в скит, святий Арсеній розповів пресвітерам про свій намір прийняти чернецтво. Вони відвели його до старця, наповненому Святим Духом, Іоанна Колова. Старець захотів випробувати Арсенія. Коли вони сіли за трапезу, щоб скуштувати хліба, старець не запросив Арсенія, залишивши стояти. Той стояв, потупивши очі в землю й думаючи, що стоїть у присутності Бога перед його ангелами.
Коли почали їсти, старець узяв сухар і кинув Арсенію. Арсеній, побачивши це, розцінив вчинок старця так: «Старець, подібний до ангела Божого, пізнав, що я подібний до пса, навіть гірше за пса, і тому подав мені хліб так, як подають псу. З'їм же я хліб так, як їдять його пси». Після цього роздуму Арсеній став на руки і коліна, в цьому положенні підійшов до сухаря, взяв його вустами, відніс у куток і там з'їв.
Старець, побачивши велике смирення його, сказав пресвітерам:
− З нього буде досконалий інок.
Через деякий час Іоанн дав йому келію біля себе і навчив його трудитися во спасіння своє.
Читайте також
55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут
У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.
Хвороба нашого століття в казці Андерсена
Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.
Кресляр, який вигадав Грааль
Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.
Афон за кілька хвилин від пробки на Столичному шосе
У Голосієві є балка, де замовкають сирени, перестає ловити мобільний і над головою змикається ліс. І до неї – двадцять хвилин від центру Києва.
Монофелітство – єресь, якій хотілося миру
У VII столітті Візантія була на межі краху. Частина ієрархії готова прийняти зручну формулу заради порятунку кордонів. Один старець відмовляється – і платить за це язиком і рукою.
Чому нас знову зворушує кіноісторія, яку ми добре знаємо
Про те, як екранні образи обходять наші внутрішні заслони і нагадують душі про вічне світло.