Притча: велика покора
Хліб. Фото: 35photo.pro
Прибувши в скит, святий Арсеній розповів пресвітерам про свій намір прийняти чернецтво. Вони відвели його до старця, наповненому Святим Духом, Іоанна Колова. Старець захотів випробувати Арсенія. Коли вони сіли за трапезу, щоб скуштувати хліба, старець не запросив Арсенія, залишивши стояти. Той стояв, потупивши очі в землю й думаючи, що стоїть у присутності Бога перед його ангелами.
Коли почали їсти, старець узяв сухар і кинув Арсенію. Арсеній, побачивши це, розцінив вчинок старця так: «Старець, подібний до ангела Божого, пізнав, що я подібний до пса, навіть гірше за пса, і тому подав мені хліб так, як подають псу. З'їм же я хліб так, як їдять його пси». Після цього роздуму Арсеній став на руки і коліна, в цьому положенні підійшов до сухаря, взяв його вустами, відніс у куток і там з'їв.
Старець, побачивши велике смирення його, сказав пресвітерам:
− З нього буде досконалий інок.
Через деякий час Іоанн дав йому келію біля себе і навчив його трудитися во спасіння своє.
Читайте також
Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара
Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.
Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть
Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.
Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми
За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.
Святі врата: єдиний свідок, якому не ставлять запитань
Все навколо горіло, але цей надбрамний храм вистояв. Чому — не знає ніхто.
Речовий доказ №2: про що свідчить шматок льону з Ов'єдо
Плат 84 на 53 сантиметри з хаотичними, несиметричними плямами. Жоден експерт, який взявся за цей шматок льону, не зміг пояснити їх інакше, ніж підлинністю Євангелія.
Притвор: книга покаяння, яку ми розучилися читати
Ми проходимо через нього не зупиняючись. А він був побудований саме для того, щоб ми зупинилися і замислилися про головне.