Притча: про шанування старших. Дерев'яне коритце
Фото: livemaster.ru
Син і його дружина дуже дратувалися видом немочі старого батька і почали під час їжі садити його в кут за грубку, а їжу подавали йому в старому блюдечку. Звідти старий сумно дивився на красиво накритий багатий стіл, і очі його ставали вологими.
Одного разу він так розхвилювався, що не зміг утримати блюдечко з їжею, воно впало на підлогу і розбилося. Молода господиня почала лаяти старого батька сімейства, а він мовчки зносив образи, гірко зітхаючи.
Пізніше дружина вмовила чоловіка купити батькові дешеву дерев'яну миску. Тепер він повинен був їсти з неї.
Якось, коли батьки сиділи за столом, до кімнати зайшов їх чотирирічний син з дерев'яною колодою в руках.
– Що ти хочеш зробити? – запитав батько.
– Дерев'яне коритце, – відповів малюк. – З нього ви будете їсти, коли я виросту!
Відповідь дитини так вразила батька з матір'ю, що вони впали на коліна перед старим батьком і повинилися за свою неповагу.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.