Притча: про шанування старших. Дерев'яне коритце

Фото: livemaster.ru

Син і його дружина дуже дратувалися видом немочі старого батька і почали під час їжі садити його в кут за грубку, а їжу подавали йому в старому блюдечку. Звідти старий сумно дивився на красиво накритий багатий стіл, і очі його ставали вологими.

Одного разу він так розхвилювався, що не зміг утримати блюдечко з їжею, воно впало на підлогу і розбилося. Молода господиня почала лаяти старого батька сімейства, а він мовчки зносив образи, гірко зітхаючи.

Пізніше дружина вмовила чоловіка купити батькові дешеву дерев'яну миску. Тепер він повинен був їсти з неї.

Якось, коли батьки сиділи за столом, до кімнати зайшов їх чотирирічний син з дерев'яною колодою в руках.

– Що ти хочеш зробити? – запитав батько.

– Дерев'яне коритце, – відповів малюк. – З нього ви будете їсти, коли я виросту!

Відповідь дитини так вразила батька з матір'ю, що вони впали на коліна перед старим батьком і повинилися за свою неповагу.

Читайте також

«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .

Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою

Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.

Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта

Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.

Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода

Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.

Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки

Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.

Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років

За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.