Мов гопники, що віджимають кіоски на ринку
«Синод» ПЦУ. Фото: pomisna.info
Що ж, справа правильна й необхідна, це набагато краще, ніж захоплювати чужі храми. Але не встигли в УПЦ порадіти за «одвічних друзів», як виявилося, що радіти нема чому – 4 з 5 монастирів – це клони вже дійсних обителей УПЦ на Волині:
• Чарторийський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир,
• Мілецький Миколаївський чоловічий монастир,
• Михнівський Стрітенський жіночий монастир,
• Старосільський Троїцький жіночий монастир.
Наміри ПЦУ цілком прозорі – зареєструвати під таким самим ім'ям свої структури, а потім – віджати храми та майно. Тобто класична рейдерська схема. Кришталево чиста, без домішок.
І можна довго розмірковувати про законність/незаконність хіротоній у ПЦУ, про апостольську спадкоємність тощо. Але якщо люди в митрополичих шапках поводяться, як мізерні гопники, що віджимають кіоски на ринку, про яку Церкву, про яке християнство може йти мова?
І ще. Що «ієрархи» робитимуть із віджатими храмами та келіями, коли виженуть звідти ченців і черниць? Відкриють торгові точки?
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.