Про учасників діалогу та м'ясокомбінат

Козел та вівці. Фото: pikabu.com

На сайті Держетнополітики розмістили «Звернення учасників міжцерковного діалогу в Софії Київській до єпископату, духовенства та віруючих УПЦ та ПЦУ».

Весь текст документа можна звести до кількох тез:

• в одну церкву треба об'єднатися через агресію РФ і заради незалежності країни;

• законопроекти щодо заборони УПЦ виправдані, треба їх обговорювати;

• УПЦ має визнати законність таїнств і священства ПЦУ і почати служити разом;

• учасники вимагають від єпископату УПЦ «чіткішої позиції» в діалозі з ПЦУ;

• мета єднання – «євхаристичне спілкування».

Що тут сказати.

1. Собор (вищий орган влади УПЦ) дуже чітко вказав умови, за яких можливий діалог із ПЦУ. І нехай перерукополагати своїх «архієреїв» у Думенка не хочуть, але припинити захоплення можна, правда? Це просто нормальний людський вчинок – припинити насильство і грабіж. І тут питання до «діалогівців» – як можна це «забути» й вимагати об'єднання з ґвалтівником і грабіжником?

2. Собор УПЦ визначив, що у ПЦУ немає апостольської спадкоємності. Відповідно, служити з такими людьми неможливо. Так само вважають і 2/3 Помісних Церков. Як це можна «забути» і вимагати служіння з людьми без сану?

3. Православні мають об'єднуватись задля політичної незалежності країни? Серйозно? Але якщо мета християнина – спасіння душі, навіщо йому об'єднуватися з тими, хто ненавидить, б'є, грабує? І хіба може бути метою таких людей євхаристичне спілкування?

Заради причастя християнин сповідається, кається, поститься, прагне внутрішньо переродитися, стати гідним Тіла та Крові Христа. А тут нам пропонують увійти в євхаристичне спілкування з тими, для кого це, очевидно, нічого не означає. У чому тут зміст?

Зрозуміло, що влада хоче загнати всіх до однієї структури і потім її курирувати, на те вона й влада. Але навіщо це православним? Лише тому, що ми живемо на одній території? Так ми живемо ще із католиками, протестантами, мусульманами. Чому б «заради незалежності» не ввійти в євхаристичне спілкування з ними?

При м'ясокомбінатах із переробки баранини часто тримають спеціальних козлів-провокаторів. Їхній обов'язок – у «потрібний» момент стати на чолі овець і привести череду на скотобійню. Вівці людям не довіряють, натомість довіряють козлу, який отримує свою пайку. В результаті всі задоволені.

Окрім овець.

Читайте також