Инструкции по обличению и оправданию падшего

Осуждение. Фото: Facebook

ИНСТРУКЦИЯ ПО ОБЛИЧЕНИЮ ПАДШЕГО:

1.Напишите обличающий падшего текст.

2. В этом тексте замените ФИО того, кого вы обличаете, на ФИО самого своего любимого, дорогого человека (вар.: свои собственные).

3. Перечитайте текст с учётом замены.

4. Внесите в него правки. Или не вносите (вы святой?)

5. Заметьте разницу!

6. Публикуйте вариант из п.1 с учётом правок из п.4. Или нет.

******

ИНСТРУКЦИЯ ПО ОПРАВДАНИЮ, ЗАЩИТЕ И ЖАЛЕНИЮ ПАДШЕГО:

1. Напишите оправдывающий и/или защищающий/жалеющий падшего текст.

2. Замените его ФИО на ФИО вашего злейшего врага.

3. Перечитайте текст с учётом замены.

4. Внесите правки. Или не вносите (вы точно святой!)

5. Заметьте разницу!

6. Публикуйте вариант из п.1 с учётом п.4. Или нет.

******

Результаты: 1) осудить грех, не осудив грешника; 2) пожалеть грешника, не умалив греха; 3) узнать про себя много интересного.

Проверено на практике. В домашних условиях повторять можно. Пользуйтесь.

Читайте також

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.