Притча: чому люди кричать один на одного

Фото: flytothesky.ru

Старець запитав у своїх учнів:

- Як ви думаєте, чому, коли люди сваряться, вони кричать?

- Тому, що втрачають спокій, – сказав один.

- Але навіщо ж кричати, якщо інша людина перебуває з тобою поруч? – запитав старець. – Не можна з ним говорити тихо? Навіщо кричати, якщо ти розсерджений?

Учні пропонували свої відповіді, але жоден з них не влаштував старця. Врешті-решт він пояснив:

- Коли люди незадоволені один одним і сваряться, їхні серця віддаляються. Для того, щоб покрити цю відстань і почути один одного, їм доводиться кричати. Чим сильніше вони сердяться, тим голосніше кричать.

- Як розмовляють люди, які люблять один одного? Вони не кричать, навпаки, говорять тихо. Тому, що їх серця знаходяться дуже близько, і відстань між ними зовсім маленька. А коли любов з роками сходить з сили в силу, навіть перешіптування стає їм не потрібно. Вони тільки дивляться один на одного і все розуміють без слів.

Таке буває, коли поруч двоє люблячих людей.

Так ось, коли сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися один від одного, не вимовляєте слів, які ще більше збільшують відстань між вами. Тому, що може прийти день, коли відстань стане такою великою, що ви не знайдете зворотного шляху.

Читайте також

Притча: Про сина шевця

Різдвяна притча про чудо, милосердя та віру.

«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20

По краєчку, по самому по краю

Різдвяна розповідь.

Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей

У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.

Притча: Візит до багатого колекціонера

Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.

Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський

Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...