Притча: «Ти нічого не маєш»
Великий піст. Фото: hyser.com.ua
Одного разу до одного старця прийшла діва і сказала:
– Авво, я проводжу шість тижнів у пості і щодня вивчаю Старий та Новий Завіт.
Старець відповів:
− Чи здається тобі бідність тим самим, що достаток?
– Ні.
– Безчестя – як похвала?
– Ні.
– Вороги – як друзі?
– Ні.
– Тоді, – каже мудрий старець, – йди й працюй, ти нічого не маєш.
Читайте також
Гора Каранталь: випробування спокоєм
Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?
Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність
Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.