Думенко очолив Всеукраїнську раду церков: пропав калабуховський будинок?

Епіфаній Думенко. Фото: ТАСС

Згідно з регламентом, всі члени організації займають цей пост на шість місяців у порядку ротації. Відповідно, ніяких виборів і можливості врахувати особисті якості претендента, а також напрям діяльності тієї релігійної організації, яку він представляє, у ВРЦіРО не існує.

Проте дуже прикро, що ВРЦіРО буде очолювати людина, яка асоціюється з заохоченням захоплень храмів, незаконним переведенням релігійних громад у юрисдикцію ПЦУ, мовчазним схваленням насильства по відношенню до священиків та вірних УПЦ і т. д.

Можна припустити, що в цілому імідж Ради серйозно постраждає. ВРЦіРО повинен примиряти релігійні організації і виступати з миротворчих позицій, а не навпаки, бути каталізатором міжрелігійної ворожнечі.

Одне втішає, шість місяців – не такий вже великий термін, і будемо сподіватися, що за цей час Думенко не встигне накоїти чогось особливо нехорошого. Хоча перше, що приходить на розум при цій новині, – фрагмент з безсмертного твору Михайла Булгакова «Собаче серце»:

«– Це вас вселили в квартиру Федора Павловича Сабліна?

– Нас, – відповів Швондер.

– Боже! Пропав калабуховський будинок! – в розпачі вигукнув Пилип Пилипович і хлопнув руками».

 

Читайте також

Від кого охороняють Лавру?

Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.

Про блокування СПЖ

Отже, влада України вп'яте (!) заблокувала сайт СПЖ.

Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?

У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.

Похмурий «антикриз» влади проти ООН

12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».

Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших

У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.

Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?

Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.