Притча: про книголюба в ямі
Фото: krot.info
Сидить там, вибратися не може. Годину сидить, дві. Став він кричати й людей на поміч кликати.
Проходив повз один перехожий, почув крики, до ями підійшов і каже:
– Тримайся, друже! Дай тільки мотузку раздобуду!
– Почекайте, шановний! – сказав письменник. – Хотілося б відзначити, що розмовляєте ви не з невігласом, а з людиною освіченою. За своє життя я прочитав безліч книг і вивчив безліч наук і мов. Що стосується вашої мови, то обороти, які ви вживаєте, вельми далекі від книжкових і здаються мені абсолютно безграмотними. Не могли б ви висловлюватися більш високим стилем?
– Ну, коли так, – усміхнувся перехожий, – раз ти від великої вченості за словами сенсу їх розгледіти не можеш, піду я премудростям книжковим навчатися, щоб на рівних з тобою говорити. А ти поки в ямі посидь!
Засоромився книжник і попросив вибачення. Пішов перехожий шукати мотузку, скоро повернувся і небораку цього з полону визволив. З тієї пори книжник своєю вченістю перед простими людьми хизуватися перестав.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.