Притча: про книголюба в ямі

Фото: krot.info

Сидить там, вибратися не може. Годину сидить, дві. Став він кричати й людей на поміч кликати.

Проходив повз один перехожий, почув крики, до ями підійшов і каже:

– Тримайся, друже! Дай тільки мотузку раздобуду!

– Почекайте, шановний! – сказав письменник. – Хотілося б відзначити, що розмовляєте ви не з невігласом, а з людиною освіченою. За своє життя я прочитав безліч книг і вивчив безліч наук і мов. Що стосується вашої мови, то обороти, які ви вживаєте, вельми далекі від книжкових і здаються мені абсолютно безграмотними. Не могли б ви висловлюватися більш високим стилем?

– Ну, коли так, – усміхнувся перехожий, – раз ти від великої вченості за словами сенсу їх розгледіти не можеш, піду я премудростям книжковим навчатися, щоб на рівних з тобою говорити. А ти поки в ямі посидь!

Засоромився книжник і попросив вибачення. Пішов перехожий шукати мотузку, скоро повернувся і небораку цього з полону визволив. З тієї пори книжник своєю вченістю перед простими людьми хизуватися перестав.

Читайте також

Світло Воскресіння на дні гинучого світу

Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.

Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті

Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.

Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?

Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.

Місяць закону і сонце благодаті

Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.

Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви

У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.

Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці

Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.