Притча: «Геометрична» притча про любов від авви Дорофея

Якщо ж возлюбимо Бога, то скільки наближаємося до Бога любов'ю до Нього, стільки єднаємося любов'ю і з ближнім. Фото: Православие.Ru

Запропоную вам порівняння, передане від отців. Уявіть собі коло, написане на землі, середина якого називається центром, а прямі лінії, що йдуть від центру до кола, називаються радіусами.

Тепер вислухайте, що я буду говорити: припустімо, що коло цього є світ, а самий центр кола – Бог; радіуси ж, тобто прямі лінії, що йдуть від окружності до центра, суть шляху життя людського. Отже, на скільки святі просуваються в глибину кола, бажаючи наблизитися до Бога, на стільки, у міру руху, вони стають ближче і до Бога, і один до одного.

І скільки наближаються до Бога, стільки наближаються і один до одного – і скільки наближаються один до одного, стільки наближаються і до Бога.

Так зрозумійте і про видалення. Коли віддаляються від Бога і повертаються до зовнішнього, то очевидно, що тією мірою, як вони виходять від осередку і віддаляються від Бога, тією ж мірою видаляються і один від одного; і скільки віддаляються один від одного, стільки видаляються і від Бога.

Таке єство любові: на скільки ми знаходимося поза і не любимо Бога, на стільки кожен вилучений і від ближнього. Якщо ж возлюбимо Бога, то скільки наближаємося до Бога любов'ю до Нього, стільки єднаємося любов'ю і з ближнім. І скільки єднаємося з ближнім, стільки єднаємося з Богом.

Читайте також

Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне

Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?

Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року

У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.

Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити

Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.

Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм

​Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?

Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність

​Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.

Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви

Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.