Притча: «Геометрична» притча про любов від авви Дорофея

Якщо ж возлюбимо Бога, то скільки наближаємося до Бога любов'ю до Нього, стільки єднаємося любов'ю і з ближнім. Фото: Православие.Ru

Запропоную вам порівняння, передане від отців. Уявіть собі коло, написане на землі, середина якого називається центром, а прямі лінії, що йдуть від центру до кола, називаються радіусами.

Тепер вислухайте, що я буду говорити: припустімо, що коло цього є світ, а самий центр кола – Бог; радіуси ж, тобто прямі лінії, що йдуть від окружності до центра, суть шляху життя людського. Отже, на скільки святі просуваються в глибину кола, бажаючи наблизитися до Бога, на стільки, у міру руху, вони стають ближче і до Бога, і один до одного.

І скільки наближаються до Бога, стільки наближаються і один до одного – і скільки наближаються один до одного, стільки наближаються і до Бога.

Так зрозумійте і про видалення. Коли віддаляються від Бога і повертаються до зовнішнього, то очевидно, що тією мірою, як вони виходять від осередку і віддаляються від Бога, тією ж мірою видаляються і один від одного; і скільки віддаляються один від одного, стільки видаляються і від Бога.

Таке єство любові: на скільки ми знаходимося поза і не любимо Бога, на стільки кожен вилучений і від ближнього. Якщо ж возлюбимо Бога, то скільки наближаємося до Бога любов'ю до Нього, стільки єднаємося любов'ю і з ближнім. І скільки єднаємося з ближнім, стільки єднаємося з Богом.

Читайте також

Притча: Про сина шевця

Різдвяна притча про чудо, милосердя та віру.

«Пікасо́»: втрата друга та подолання спокуси

Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 20

По краєчку, по самому по краю

Різдвяна розповідь.

Фільм «Капітан Фантастік»: чи правильно ми виховуємо дітей

У цьому фільмі ставляться непрості питання про виховання дітей: кого ми з них робимо, до чого їх готуємо? А ще про вміння визнавати помилки та робити вибір.

Притча: Візит до багатого колекціонера

Коротка притча про важливість правильно розставлених акцентів.

Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський

Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...