Стамбул – мати міст руських?

Патріарх Кирил і глава Фанару. Фото: Дмитро Астахов / ТАСС

У РПЦ відповіли Фанару на заяву про те, що Московський Патріархат – «невдячні діти» Константинопольської Церкви і її вороги.

Володимир Легойда написав в своєму Telegram-каналі: «Патріарх Варфоломій, який раніше не раз заявляв про своє "право" на втручання в справи інших Помісних Церков, вирішив до всього іншого привласнити собі "духовні батьківські права" щодо руського народу».

Але, думається, справа тут зовсім не в цьому, вірніше не стільки в цьому.

Не слід йти на поводу у глави Фанару і відповідати йому в рамках тієї понятійної системи, яку він всім нав'язує: Константинополь –Церква-матір, всі решта – духовні діти. Це в корені невірна схема просто тому, що вона не відповідає Священному Писанню.

Яка різниця, хто від кого прийняв Благу звістку про Христа і спасіння? Головне – прийняти Євангеліє і жити за заповідями Божими. І хіба той історичний факт, що Константинополь у своїй славній, але дуже давній історії був джерелом християнства для багатьох народів, дає йому право сьогодні творити беззаконня і зневажати канони Церкви?

І апостоли, і святі проповідники віри завжди усвідомлювали себе лише знаряддям в руках Божих у справі насадження Віри. Навернення людей до Христа вони не ставили собі в заслугу і вже тим більше не приписували собі будь-які права на цих людей. А коли деякі нерозумні починали між собою з'ясовувати, хто кому «церква-мати», вони строго припиняли такі відносини: «Бо коли хто каже:« Я ж Павлів », а інший:« Я Аполлосів », то чи не тілесні ви? Хто Павло? хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, і притому наскільки кому дав Господь. Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив...» (1 Кор. 3, 4-6).

І якщо Константинополь вважає, що 1000 років тому він привів руський народ до себе, а не до Христа, то це вже зовсім інша історія. І зовсім Євангельська...

Читайте також

Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади

На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.

У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.

Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха

Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.

7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?

Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.

Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?

Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.

Про ковбасу та молоко в піст

Головний сенс посту – не гастрономічний, а духовний. Але чи багато хто в піст значно більше молиться, нікого не засуджує, відвідує лікарні та в'язниці?