Спікер ПЦУ посміявся над мітингувальниками-білорусами
Мітинг у Білорусі. Фото: Газета.ру
Багаторічний ад'ютант Філарета, а нині спікер ПЦУ Євстратій Зоря посміявся над білорусами, заявивши, що на мітинги у підтримку діючого президента звозили бюджетників, і в Україні таке за визначенням неможливо:
«Щоб краще зрозуміти, наскільки Україна відрізняється від Білорусі (або Білорусь від України), можливо нам варто лише уявити, що сьогодні в центрі Києва збирають мітинг бюджетників на підтримку переобрання Кучми 80% голосів"».
І можна було б посміятися разом із Зорею над «примітивною» Білоруссю, але заважають дві обставини.
1. Поки немає доказів, що на мітингах на підтримку Лукашенка були виключно бюджетники.
2. Є багато свідчень, що «батько Томосу» Петро Порошенко широко використовував бюджетників на своїх мітингах.
І найсмішніше – бюджетників широко використовували на всіх акціях, пов'язаних із Томосом. Їх звозили на гастролі порошенківського Томос-туру, а в дні «об'єднавчого Собору» та презентації Томосу центр Києва був буквально ними затоплений.
Читайте також
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.