Коронавірус і молитва

На небесах слышат горячую молитву. Фото: Православие.ru

На днях один чоловік років 60-ти, вже сивий, людина віруюча і церковна, розповів мені історію. Він має рідного брата. Захворів той брат коронавірусом. Поклали його в палату, де вже лежав ще один хворий чоловік. І ось брат розповідає:

Заснув. Сниться мені, що ми вдвох лежимо в нашій палаті і раптом нас обох ніби якась сила підняла вгору і ми опинилися на небесах. Бачимо небо навколо нас, але разом з тим ми лежимо в ліжках. І чую голос: «Тобі ще рано сюди – за тебе моляться, а його ми забираємо!». Просинаюсь, дивлюся, цей чоловік лежить і вже не дихає. Я був в шоці.

P. S. Так що молімося за хворих, браття і сестри! На небесах все бачать і чують, і приймають до уваги.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади