Чи має зять-священник ганьбити свою тещу?
Андрій Дудченко. Фото: Youtube.com
У коментарях Дудченка підтримали інші «священники» ПЦУ. Володимир Коскін написав: «Свята жінка!»
І справа не в тещі Дудченка – вона людина літня і, можливо, не ідеально здорова. Зрештою, кожен може у серцях вимовити необдумані слова. Але чи варто їх виносити на загальний огляд?
Війна – це завжди розгул злоби, яку зазвичай подають під виглядом «праведного гніву». І в нецерковних людей це можна зрозуміти – вони вважають, що мають повне право ненавидіти агресора. Але чи може так само мислити християнин, а тим більше священник? Адже Дудченко явно вважає тещин матірний гумор нижче пояса чимось, що варте гордості.
Чи можемо ми уявити, щоб, наприклад, апостол Петро вихвалявся висловлюваннями своєї тещі, мовляв, римських окупантів треба зґвалтувати? Малоймовірно, щоб вона подібне могла говорити, але абсолютно точно, що апостол ніколи не став би так її ганьбити.
І ще. Перебуваючи в УПЦ, Дудченко такого не писав. Він позиціонував себе богословом, писав книги про таїнства Церкви.
З ким поведешся?
Читайте також
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.