Притча: про силу покаяння. Притча святителя Миколи Сербського
Все своє довге життя людина грішила і тут же каялась в гріхах. Нарешті вона покаялась востаннє і померла... Фото: YouTube
Злий дух прийшов за її душею і каже:
- Вона моя.
Господь же каже:
- Ні, вона каялась.
- Але ж хоч і каялась, знову грішила, – продовжував диявол.
Тоді Господь йому сказав:
- Якщо ти, будучи злим, брав її знову до себе після того, як вона Мені каялась, то як же Мені не прийняти її після того, як вона, коли вона згрішить, знову зверталася до Мене з покаянням? Ти забуваєш, що ти злий, а Я – благий.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.