Чим небезпечне приєднання до «Біарріцького партнерства»
Україна приєдналася до "партнерства Біарріц". Фото: СПЖ
Кілька днів тому Україна отримала офіційний статус учасниці так званого «Партнерства Біарріц», що викликало бурхливе захоплення борців за права усіляких меншин і побоювання носіїв традиційних цінностей в обмеженні прав більшості. На багатьох православних медіа-ресурсах, і не тільки, вже висловили серйозне занепокоєння з цього приводу. Чим же так страшно це «Партнерство Біарріц»? Давайте розбиратися.
Що таке «Партнерство Біарріц»?
Всім відомо, що в світі існує певна спільнота найбагатших і найвпливовіших країн під назвою «Велика сімка», G7. Набагато менша кількість людей знає про те, що це ніяка не міжнародна організація, а просто неформальні щорічні зустрічі, на яких йде обмін думками і за підсумками яких приймаються загальні заяви, які не мають правового значення. Зовсім мало хто знає про те, що формат G7 вважається вже віджилим форматом міжнародного спілкування, що не має особливої ефективності. На зміну йому приходять інші формати, наприклад, «Велика двадцятка», G20.
Однак засідання G7 все ще проводяться і ось в 2018 р., коли неформальним головою «Великої сімки» була Канада, прем'єр-міністр цієї країни Джастін Трюдо створив Консультативну раду з питань гендерної рівності, яка повинна була дослідити цю проблему і представити свої міркування. У 2019 р. головування в G7 перейшло Франції, президент якої не тільки продовжив роботу Консультативної ради на період французького головування, але і оновив його склад і коло повноважень. До Ради увійшли 35 членів, в тому числі три лауреати Нобелівської премії миру, представники різних неурядових організацій, приватних підприємств, урядів, журналісти та діячі мистецтва. Консультативна рада не є державним або міжнародним публічно-правовим органом, а представники урядів, які входять до Ради, мають при цьому статус швидше приватних осіб, а не представників держави. У тому ж 2019 році ця Консультативна рада на засіданні G7 у французькому Біарріце представила два документа з питань гендерної рівності.
- «Рекомендації по просуванню гендерної рівності та розширення прав і можливостей дівчаток і жінок»
- «Заклик до дій»
З ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона лідери G7 погодилися з тим, що боротьбу за гендерну рівність треба виводити на новий рівень і вирішили створити міжнародну коаліцію для боротьби з нерівністю статей. Дана ініціатива отримала назву: «Біарріцьке партнерство в ім'я гендерної рівності» або скорочено: «Партнерство Біарріц». Країни G7 в рамках цього партнерства зобов'язалися прийняти і впровадити прогресивні законодавчі рамки для забезпечення гендерної рівності, а також просувати ідею приєднання «Біарріцькому партнерству» інших країн.
В Україні тему приєднання до «Партнерства заради миру Біарріц» підняла перша леді країни Олена Зеленська.
Виступаючи 10 грудня 2019 року на форумі «3-й Український жіночий конгрес», вона звернулася з відповідним закликом до глави держави і Кабінету міністрів. І справа пішла. У травні 2020 Кабінет міністрів схвалив таке приєднання, а у вересні воно вже офіційно відбулося. Україна взяла на себе наступні зобов'язання:
- Розвивати безбар'єрний публічний простір, дружній до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
- Навчати дітей принципам рівності жінок і чоловіків;
- Запобігати насильству;
- Зменшувати розрив в оплаті праці жінок і чоловіків;
- Створювати більше можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.
Начебто нічого поганого... Та ж О. Зеленська, закликаючи приєднатися до «Партнерства заради миру Біарріц» заявила: «Перш за все, ми говоримо про майбутнє українців та українок, про сім'ю, якій повинно бути комфортно поєднувати кар'єру з особистим життям, про необхідність створення дружнього до дітей суспільства з відповідною інклюзивною інфраструктурою, кімнатами сім'ї і дитини. Безбар'єрний простір – це, крім того, забезпечення гідних умов життя для людей з інвалідністю, де гендерна складова також повинна бути врахована».
Але дружина Президента промовчала про те, що ж міститься в текстах документів Консультативної ради з питань гендерної рівності, хоча можливо вона їх зовсім не читала.
Що чекає учасників «партнерства»?
Біарріцьке партнерство» пропонує членам, що приєдналася, наступне:
- забезпечити гендерний паритет в національних, міністерських і представницьких делегаціях,
- забезпечити квоти для жінок (зарезервовані місця) в національних парламентах,
- підтримувати НУО, феміністські групи і організації, які необхідні для досягнення гендерної рівності,
- забезпечити всебічну просвіту з питань сексуальності і здорових взаємовідносин в школах і за межами школи,
- забезпечення доступу до сучасної контрацепції та послуг з безпечного аборту,
- усунути гендерні стереотипи і соціальні
норми, включаючи ідеї мужності, які шкідливі для всіх статей,
- забезпечити принцип згоди, визнаючи, що секс без згоди – це згвалтування, згвалтування в шлюбі має бути криміналізоване,
- складати бюджет з урахуванням гендерних аспектів,
- сприяти, щоб чоловіки виконували 50% роботи по дому, включаючи догляд за дітьми,
- зробити доступною відпустку за доглядом за дітьми для одностатевих батьків.
Як бачимо, при найближчому розгляді діяльність «партнерства» не так вже нешкідлива, як на перший погляд: тут і сексуальна освіта в школах, і популяризація абортів, і теза про «шкідливість» мужності у чоловіків, і навіть урівнювання прав одностатевих партнерств з традиційними родинами у вихованні дітей.
У сфері управління державою передбачається введення штучних квот на заняття жінками керівних посад, що по суті справи і є дискримінацією, але тільки вже чоловіків.
При найближчому розгляді діяльність «партнерства» не так вже нешкідлива, як на перший погляд: тут і сексуальна освіта в школах, і популяризація абортів, і теза про «шкідливість» мужності у чоловіків, і навіть урівнювання прав одностатевих партнерств з традиційними родинами у вихованні дітей.
В рамках боротьби з домашнім насильством по відношенню до жінок пропонуються такі заходи, які можуть використовуватися для зловживань. Наприклад, принцип згоди на статевий акт, без якого такий акт визнається зґвалтуванням і карається позбавленням волі на досить великий термін. Статус подружжя при цьому ніяк не враховується. Дружина може нескінченно шантажувати чоловіка, погрожуючи його відправити за ґрати. При цьому всіляко заохочується доносительство. Не тільки поліцейський або лікар, який запідозрив що десь відбувається домашнє насильство повинен заявити про це, але і, наприклад, постачальник піци або кур'єр.
Все що суперечить гендерній ідеології, а це перш за все релігійні норми, повинні бути викорінені, причому не аби як, а «сміливими діями». У тексті документа це звучить так: «Трансформація культурних норм і звичаїв сміливими діями, амбітною політикою і засобами, закріпленими в законах». Ідея мужності чомусь визнається шкідливою «для обох статей» і також повинна бути викорінена.
Для впровадження в життя принципів «Біарріцького партнерства» держава повинна виділяти на це гроші з держбюджету (0.7% валового національного доходу), змінити своє законодавство, а також «Створити спеціалізований незалежний орган, відповідальний за прийом скарг на дискримінацію за ознакою статі».
Як бачимо, переживати і турбуватися є про що. «Партнерство Біарріца» передбачає нав'язування суспільству ще зі шкільної лави гендерної ідеології, статевої розбещеності (під назвою «реалізація сексуального здоров'я»), здійснення абортів (під назвою «безпечне переривання вагітності») і так далі.
«Партнерство Біарріца» передбачає нав'язування суспільству ще зі шкільної лави гендерної ідеології, статевої розбещеності (під назвою «реалізація сексуального здоров'я»), здійснення абортів (під назвою «безпечне переривання вагітності»).
Також слід звернути увагу ось на що.
По-перше, всі ці антихристиянські дії красиво заховані між цілком пристойними заходами. «Партнерство», зокрема, передбачає відпустку по догляду за дитиною для чоловіків, створення умов для пересування і соціалізації інвалідів, поліпшення охорони здоров'я і багато інших гарних речі. Тому критиків «Біарріцького партнерства» завжди можна звинуватити в тому, що вони не жаліють інвалідів або проти розвитку системи охорони здоров'я.
А по-друге, саме «Біарріцьке партнерство» є прикладом того, як державам, всупереч принципам демократії, нав'язується чужа народу ідеологія. Ця проблема була, зокрема, піднята єпископом Баришівським Віктором (Коцабою) в статті «Генсек ООН проти патріархального домінування чоловіків?», де він описав, як за допомогою неурядових організацій суспільству нав'язується щось, з чим це суспільство не згодне.
Як приватні особи змушують країни міняти свої закони
Вище було згадано, що «Велика сімка» це не міжнародна організація і вона не приймає рішень, що мають юридичну силу в міжнародному праві. Незважаючи на це G7 створює Консультаційну рада, яка має статус на зразок неурядової організації і складається з приватних осіб. Ці особи не брали участі у виборах, народ не делегував їм владні повноваження, не давав їм мандат проводити в життя ті чи інші програми. Однак ця Консультаційна рада формулює принципи, відповідно до яких держави зобов'язуються змінити своє національне законодавство.
З питання приєднання до «Біарріцького партнерства» не було проведено не те що референдуму, але навіть і якогось громадського обговорення.
Необхідно пам'ятати, що відповідно до української Конституції єдиним джерелом влади є народ і тільки народ може приймати рішення з таких фундаментальних питань як гендерна або традиційна ідеологія. Але з питання приєднання до «Біарріцкого партнерства» не було проведено не те що референдуму, але навіть і якогось громадського обговорення.
На жаль, небіблійне розуміння питань статі, сімейних відносин і дару життя агресивно нав'язується нашому народу, як і народам інших країн. Ймовірно, не за горами той час, коли прихильність словам Святого Письма буде кримінально караним злочином. І тоді дуже актуальними стануть слова Спасителя: «... хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім і грішнім, того посоромиться також Син Людський, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами» (Мк. 8, 38).
Читайте також
Дональд Трамп і Камала Харріс: принципові відмінності для християнина
Президентом США обраний Трамп. Його перемога тотальна та беззаперечна. Він і Харріс представляють не просто різні політичні сили, а різні парадигми. У чому вони полягають?
«Свинопас» і «Ферзь»: кого ПЦУ ставить за приклад?
Два роки тому Епіфаній навів приклад «єпископа» УПЦ КП, який повернувся до ПЦУ у сані «архімандрита». Тепер цей «архімандрит» потрапив у скандал. Що це означає?
Без Помпео: Початок кінця міжнародної підтримки проєкту ПЦУ?
Колишнього глави Держдепу США Майкла Помпео не буде в адміністрації нового президента США Дональда Трампа. Що це означає для ПЦу?
Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»
Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?
Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита
24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?
Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?
Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.