«Якщо ви шукаєте Христа, не йдіть до нас ні в якому разі»
Біла Церква. Фото: УПЦ
А рано-вранці 10 липня захопили кафедральний собор УПЦ у Білій Церкві. 4 липня тітушки Зорі намагалися захопити його пізно ввечері, але тоді їх налякала поліція.
Сьогодні поліція їм уже допомагала. О 6-й ранку група бандитів зайшла на територію і блокувала доступ парафіянам. Двоє ведмежатників спочатку болгаркою, потім кувалдою та ломом вибили бічні двері собору. Священник, який був усередині, намагався їм завадити струменем із вогнегасника, але сили були нерівні. Собор захоплений.
І тут шокує риторика «єпископа Білоцерківського» Євстратія Зорі, для якого храм і захоплювали. Він має тітушню, яка захопила храм – це «законні користувачі» собору, а парафіяни УПЦ, які ходили в нього все життя – люди «без честі», «прихильники руського міра», які «влаштовують шоу для російської пропаганди».
Напевно, вже нерозумно такому дивуватися й обурюватись. Але кожним новим захопленням та новою безсовісною брехнею в ПЦУ передають сигнал вірянам УПЦ: «Ми – не Церква, ми – не християни. Якщо ви шукаєте Христа, не йдіть до нас у жодному разі».
Читайте також
Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?
На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.
Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія
На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».
Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?
Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.
Куди поїхав цирк? Він був іще вчора
На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.
Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці
Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.
Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?
У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.