Євангеліє або содоміти: непростий вибір католиків Німеччини
Католицький священик. Фото: ІноЗМІ
Німецький католицький єпископ Генріх Тіммереверс, який послідовно виступає за благословення ЛГБТ-шлюбів і визнання Ватиканом гомосексуалізму, призначив спеціального священика для роботи з представниками ЛГБТ. А коли йому вказали на те, що Церква не допускає благословення ЛГБТ, Тіммереверс відповів: «А якщо людина стоїть переді мною і просить благословення – як я можу відмовити?». Вельми цікава і показова аргументація. І вона викликає ряд питань.
1. Якщо завтра перед Тіммереверсом постане педофіл (вбивця, злодій, перелюбник і так далі) і попросить благословення на свої «захоплення», то він також не зможе відмовити?
2. Перед католицьким єпископом зараз дві людини: з одного боку просить благословення содоміт, а з іншого стоїть апостол Павло і каже: «мужеложники Царства Божого не успадкують» (1 Кор. 6, 9-10). І кого вибирає Тіммереверс?
3. Багато з православних, які читають цей текст думають, що до нас ця ситуація ніякого відношення не має і ніколи не матиме. І помиляться. Німеччина ще 60-70 років тому була нескінченно далека від симпатій до гомосексуалістів, не кажучи вже про Церкву (нехай і католицьку). Зараз все по-іншому.
І все йде до того, що і в Україні свого часу служителів Церкви поставлять перед питанням – з ким вони: з Христом і Його учнями або із содомітами.
Читайте також
Від кого охороняють Лавру?
Заповідник «Києво-Печерська лавра» у 2025 році витратить 23 млн. 833 тис. 410,02 грн. на охорону.
Україна та Пакистан: чим ми відрізняємося?
У далекому Пакистані скандал: банда ісламістів у змові з чиновниками організували масштабне цькування християн.
Похмурий «антикриз» влади проти ООН
12 січня голова ДЕСС Єленський провів «антикризову» пресконференцію «Свобода совісті в Україні: її вороги та захисники».
Подвійні стандарти влади: про захист одних та утиск інших
У Держетнополітики перейнялися захистом прав євреїв, у тому числі релігійних.
Тепер вороги – це ті, хто святкує Різдво 7 січня?
Як і слід було очікувати, запровадження державою новоюліанського/григоріанського календаря для ПЦУ та УГКЦ стало ще одним інструментом для поділу українців.