Притча: викритий монах

У кожного з нас у кутку стоїть своя бочка. Питання – що з нею робити? Фото: freepik.com

Прийшли до святого єпископа Аммона брати з одного монастиря і стали скаржитися на монаха, який впав так низько, що до нього вночі приходила жінка, і стали вимагати від преподобного Аммона, щоб він вигнав цього монаха, знявши з нього іноцький одяг.

Єпископ відмовився:

– Я не повірю, поки не зможу переконатися в цьому сам.

І ось ченці простежили, як блудниця зайшла до келії цього нещасного монаха, і повідомили про це єпископу. І він сказав:

– Ходімо разом.

Постукали у двері до ченця; той, дрижачи від страху, вийшов їм назустріч. Єпископ із братією увійшли до келії. Аммон здогадався, що чернець сховав свою нічну гостю під бочкою, що стояла в келії. Він сів на цю бочку і сказав монахам:

– Обшукайте всі кути кімнати.

Ті почали шукати, залізли в льох, але нікого, звісно, знайти не змогли. Ніхто з них не посмів попросити: «Встань, владико, ми подивимося під бочкою». Постоявши, вони сказали:

– Ми нікого не знайшли.

Аммон відповів їм:

– Бачите, як ви згрішили? Ідіть і кайтеся.

А сам залишився з тим монахом, підійшов до нього, не сказавши й слова на докір, а лише, взявши його за руку з любов'ю, шепнув йому тихо:

– Брате, брате, стеж за душею своєю, пам'ятай, яке коротке це життя, – і вийшов.

Читайте також