Об обязательных уроках ЛГБТ в школах
Дети в школе. Фото: Аргументы и Факты
Несколько мыслей касательно уроков ЛГБТ в школах Британии и других странах, которые там ввели в качестве обязательных.
То есть получается, что гомосексуалисты имеют не только право, но теперь это уже даже обязательно, пропагандировать свой способ жизни среди детей, которые рождаются от гетеросексуальных пар, то есть от мужчины и женщины, сиречь в традиционных семьях.
То есть, своих детей они не рождают, потому что это в принципе невозможно, но детей из традиционных семей учат своему греховному способу жизни.
То есть, они паразитируют на традиционной семье и на наших детях.
Мне кажется, что если государство должно обеспечить равные права всем, то почему только гомосексуалисты могут и должны пропагандировать свой стиль жизни среди гетеросексуалов, а последние не могут этого делать среди гомосексуалистов, тоже в обязательном порядке?
Давайте тогда, чтобы и гетеросексуальные пары (люди из традиционных семей) также имели право, и даже обязанность, пропагандировать идеи традиционной семейной жизни среди ЛГБТ сообщества.
Пусть бы в Британии и других подобных странах ввели курсы традиционной семьи для гомосексуалистов. Для баланса. Детей у них нет. Тогда пусть сами сидят и слушают.
Иначе, мне кажется, что это не только дискриминация гомосексуалистами гетеросексуалов, но паразитирование на детях из гетеросексуальных, традиционных семей.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.