До упокоєння митрополита Амфілохія

Амфілохій, митрополит Чорногорсько-Приморський.

Церкві і простим віруючим ще належить дати оцінку його служінню на посаді першоієрарха чорногорського православ'я, але вже зараз можна сказати – владика став справжнім НАРОДНИМ АРХІЄРЕЄМ, тобто ієрархом, який вів за собою людей, і власним прикладом показував – з Христом і Церквою ми не повинні нічого боятися.

Роки служіння митрополита були дуже складними і важкими – війна в Югославії, розпад держави, довгі роки утисків з боку безбожника Джукановича, які «увінчалися» антицерковним законом.

Митрополиту часто пропонували домовитися і діяти на догоду владі. Він міг жити спокійно і комфортно, приголубленим увагою правителів. Але він вибирав інший шлях – шлях правди, шлях захисту Церкви, і цього навчав свою паству. І результати його роботи ми могли бачити весь минулий рік, коли в маленькому Подгориці щотижня збиралися десятки тисяч віруючих на хресні ходи на захист своєї Церкви.

У наш час приклад митрополита Амфілохія особливо цінний, коли ми спостерігаємо гучні падіння архієреїв і навіть предстоятелів древніх Помісних Церков. Владика ніколи не йшов на угоду зі своєю християнською совістю і прямо, привселюдно казав, що папство в Православ'ї – антиєвангельська єресь, а неруположені розкольники не можуть називатися частиною Церкви. Говорив, хоча в багатьох випадках йому вигідніше було просто промовчати і «не псувати відносини».

Але владика завжди вважав за краще «не псувати відносини» з Христом, а не з людьми. Тому ми маємо право сподіватися, що зараз митрополит Амфілохій знаходиться з Тим, на Кого він завжди сподівався.

Читайте також

Про крах історії про «московського попа і хлопчика в ліжку»

Кампанія з чорного піару УПЦ проводиться масштабно та координовано представниками СБУ, ЗМІ та ПЦУ.

Не стати Юдою

Зараз модно «зрозуміти і пробачити» Юду, шукати в його рішенні якісь благородні мотиви.