Притча: рецепт від невіри

Фото: klvobo.ru

Пару днів потому старець навідався до атеїста з візитом у відповідь і приніс з собою чудову картину. Атеїст був здивований. Він ще не бачив більш досконалого полотна!

- Який прекраснмй живопис. Скажіть, хто це написав? Хто автор?

- Як хто? Ніхто. Лежало собі чисте полотно, а над ним полиця з фарбами. Вони випадково перекинулися, розлилися і ось вам результат.

- Навіщо ж так жартувати? засміявся атеїст. Адже це неможливо: прекрасна робота, точні лінії, мазок і поєднання відтінків. За всією цією пишністю відчувається і глибина задуму. Без автора в такій справі не обійтися!

Тоді старець посміхнувся і сказав:

- Ви не в змозі повірити, що ця невелика картина виникла випадково, без попереднього задуму творця. І хочете, щоб я повірив, що наш прекрасний світ з лісами і горами, океанами і долинами, зі зміною пір року, чарівними заходами сонця і тихими місячними ночами виник з волі сліпого випадку, без задуму Творця?

Читайте також

Етнофілетизм: єресь 1872 року та сучасні парадокси Фанара

Півтора століття тому в Константинополі засудили церковний націоналізм. Сьогодні цей історичний документ змушує по-новому поглянути на політику тих, хто його створював.

Флорівський монастир у Києві: як обитель пережила виклики століть

Важкі монастирські двері зачиняються – і гуркіт Подолу зникає. За кам'яною аркою – 460 років безперервного життя обителі, яку не взяли ні вогонь, ні радянська влада.

Червоний терор в Україні: як більшовики грабували і осквернювали храми

За сухими протоколами ГубНК про «лом срібла» приховано систему свідомого блюзнірства. Вивчимо документальну хроніку 1919–22 років.

Святі врата: єдиний свідок, якому не ставлять запитань

Все навколо горіло, але цей надбрамний храм вистояв. Чому — не знає ніхто.

Речовий доказ №2: про що свідчить шматок льону з Ов'єдо

Плат 84 на 53 сантиметри з хаотичними, несиметричними плямами. Жоден експерт, який взявся за цей шматок льону, не зміг пояснити їх інакше, ніж підлинністю Євангелія.

Притвор: книга покаяння, яку ми розучилися читати

Ми проходимо через нього не зупиняючись. А він був побудований саме для того, щоб ми зупинилися і замислилися про головне.