Притча: навчитися просити вибачення

Сьогоднішня притча - про вміння просити вибачення. Фото: pinterest.com

Жили-були два брати-ченця, які весь час сварилися. Після кожної сварки молодший йшов у старшого вибачення просити:

- Прости мене, брате!

Але у старшого характер був крутий. Не вмів він ні прощати, ні просити вибачення.

І ось одного разу пішов молодший брат з монастиря і пропав кудись. День його немає, другий – немає. Пройшов тиждень. Занепокоївся старший брат: а раптом з молодшим що трапилося, а він так і не встиг у нього вибачення попросити? І відправився на пошуки.

Виходив багато земель – скрізь запитував, чи не бачили його брата. Докучав багатьом своїм питанням – люди гарячкували, гнали його. А тому звик він свої розпитування починати зі слів:

- Вибачте мене, брати... Прости мене, брат... Прости мене, сестра...

Провів він у пошуках кілька років, але так і не знайшов молодшого брата. Вирішив повернутися в монастир. Постукав у ворота. Ворота відчинилися. І зі словами «Прости мене, брат...» мандрівник, потупивши очі, увійшов в ворота.

- І ти, брат, прости мене, – почув він у відповідь.

Ворота йому відчинив молодший брат...

Читайте також

Розповіді про стародавню Церкву: апостоли, пророки та дидаскали

За перших часів у Церкві, крім єпископів і дияконів, існували й інші посади: апостоли, пророки та дидаскали. Що це були за люди і яке служіння виконували?