Притча: навчитися просити вибачення
Сьогоднішня притча - про вміння просити вибачення. Фото: pinterest.com
Жили-були два брати-ченця, які весь час сварилися. Після кожної сварки молодший йшов у старшого вибачення просити:
- Прости мене, брате!
Але у старшого характер був крутий. Не вмів він ні прощати, ні просити вибачення.
І ось одного разу пішов молодший брат з монастиря і пропав кудись. День його немає, другий – немає. Пройшов тиждень. Занепокоївся старший брат: а раптом з молодшим що трапилося, а він так і не встиг у нього вибачення попросити? І відправився на пошуки.
Виходив багато земель – скрізь запитував, чи не бачили його брата. Докучав багатьом своїм питанням – люди гарячкували, гнали його. А тому звик він свої розпитування починати зі слів:
- Вибачте мене, брати... Прости мене, брат... Прости мене, сестра...
Провів він у пошуках кілька років, але так і не знайшов молодшого брата. Вирішив повернутися в монастир. Постукав у ворота. Ворота відчинилися. І зі словами «Прости мене, брат...» мандрівник, потупивши очі, увійшов в ворота.
- І ти, брат, прости мене, – почув він у відповідь.
Ворота йому відчинив молодший брат...
Читайте також
Броня невидимок: чому велика схима — це найвища свобода
Чорний аналав з черепом — не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
Джерела цього часу змальовують досить неоднозначну картину стану кліру. Щоб її собі уявити, розберемо три аспекти: освіта, моральність і забезпечення.