Притча: навчитися просити вибачення
Сьогоднішня притча - про вміння просити вибачення. Фото: pinterest.com
Жили-були два брати-ченця, які весь час сварилися. Після кожної сварки молодший йшов у старшого вибачення просити:
- Прости мене, брате!
Але у старшого характер був крутий. Не вмів він ні прощати, ні просити вибачення.
І ось одного разу пішов молодший брат з монастиря і пропав кудись. День його немає, другий – немає. Пройшов тиждень. Занепокоївся старший брат: а раптом з молодшим що трапилося, а він так і не встиг у нього вибачення попросити? І відправився на пошуки.
Виходив багато земель – скрізь запитував, чи не бачили його брата. Докучав багатьом своїм питанням – люди гарячкували, гнали його. А тому звик він свої розпитування починати зі слів:
- Вибачте мене, брати... Прости мене, брат... Прости мене, сестра...
Провів він у пошуках кілька років, але так і не знайшов молодшого брата. Вирішив повернутися в монастир. Постукав у ворота. Ворота відчинилися. І зі словами «Прости мене, брат...» мандрівник, потупивши очі, увійшов в ворота.
- І ти, брат, прости мене, – почув він у відповідь.
Ворота йому відчинив молодший брат...
Читайте також
Як весілля зупинило війну
Юну слуцьку княжну видали заміж, щоб два магнатські роди не залили місто кров'ю. Невдовзі уніатський митрополит скаржився, що в Слуцьку ожило Православ'я.
Людина перед лицем стихії
Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.
Таємниці Голгофи у світлі археології
Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.
Запорожці на захисті гнаної віри
Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.
Фальсифікат у фундаменті Могилянки
Історики століттями переповідали красиву легенду про щедрий дар меценатки. Однак архівні документи малюють зовсім іншу картину цієї події.
Богослов'я стоптаних черевиків
В експозиції нідерландського музею можна побачити полотно зі старими черевиками, за якими криється пам'ять про просту людину.