Притча: про машину без водія
Захотіла машина сама без водія їздити. Взяла і поїхала. Фото: wanttodrive.ru
Захотіла машина сама без водія їздити.
Взяла і поїхала!
Де захоче – проїде, що надумає – зробить. Не життя – одне задоволення!
Тільки раптом бачить вона – попереду прірва. Така, що впади в неї – коліс не збереш! Їй би на гальмо натиснути, та хіба без водія це зробиш?
Згадала машина про водія і як загуде, що є сили! Почув це водій, наздогнав свавільну машину, заскочив в кабіну і загальмував перед самою прірвою.
А якби не встиг?..
Автор притчі: Чернець Варнава (Євген Санін). З книги: Маленькі притчі для дітей і дорослих.
Читайте також
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.