Глава Фанару хоче панувати, але не хоче, щоб його називали папою
Патріарх Варфоломій
В якості спростування він послався на слова Калінніка Деліканіса, єпископа Фанару початку ХХ століття, відомого своїми поглядами на зближення з англіканами: «Питання, пов'язані з опікою і ставленням Великої Церкви Ісуса Христа, яка втручається в силу свого статусу і вносить свій ефективний внесок в арбітражні розгляди і вирішення спорів, що виникають між Церквами ... ніколи не відкладалися».
На думку патріарха Варфоломія, це «наша відповідальність, наша спадщина», і «про це свідчать факти і документи».
Але на що ж образився глава Фанару? Згадаймо його власні заяви, заяви його єпископів.
Патріарх Варфоломій: «Ми повинні переглянути нашу еклезіологію... і визнати, що в неподільному Вселенському Православ'ї є один "Перший", не тільки за честю, але і "Перший" з особливими обов'язками і канонічними повноваженнями, покладеними Вселенськими соборами».
Митрополит Ієрофей Влахос: «Вселенський патріарх першим формує єдність Церкви в образі (або за образом – Ред.) Христа... Той, хто не перебуває в спілкуванні з "Першим", той разом зі своїм Синодом відрізаний від церковної спільноти».
Архієпископ Елпідофор: «Якщо ми будемо говорити про джерело першості, то таким джерелом є сама особистість архієпископа Константинополя, який як єпископ є першим "серед рівних", але як архієпископ Константинополя і, відповідно, Вселенський Патріарх є перший без рівних».
Нескладно помітити, що скрізь просувається теза про «Першого без рівних», тобто єпископа, який має найвищі повноваження перед іншими Церквами, а відповідно – право ними керувати.
Нагадаємо, що в РКЦ примат папи передбачає право «повної, вищої та загальної здійснюваної безперешкодно влади над всією Церквою».
Виходить, глава Фанару хоче мати повноваження папи, але при цьому не хоче, щоб його називали папою. Але, може, пора перестати соромитися?
Читайте також
Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади
На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.
У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?
38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.
Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха
Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.
7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?
Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.
Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?
Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.
Про ковбасу та молоко в піст
Головний сенс посту – не гастрономічний, а духовний. Але чи багато хто в піст значно більше молиться, нікого не засуджує, відвідує лікарні та в'язниці?