Притча: мавпа і насіння дині
Дуже важливо - вміти відмовити собі в ласощах. Фото: klike.net
Жила-була мавпа, яка дуже любила насіння дині. Якось вона побачила на лозі диню, в якій був невеликий отвір. Зраділа мавпа, сунула в отвір лапку, схопила жменю насіння дині, а вийняти кулачок не може – отвір вузький.
Довго верещала мавпа і лаялася на диню, але так і не захотіла розтиснути кулак і відмовитися від насіння. Прийшов мисливець і схопив мавпу: це він зробив у дині отвір, щоб вловити найжадібнішу мавпочку.
І сказав мисливець мавпі:
- Краще тобі було голодною залишитися, ніж життя своє заради насіння дині втратити.
Так і нас ворог вловлює, коли відмовляємося бачити небезпеку в задоволенні ховається.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.