Притча про добро і зло. Який вовк переможе?
У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Фото: drive2.ru
Колись давно старий відкрив своєму онукові одну життєву істину:
– В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк – це все зло, що є в людині: недовіра, заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, неправда, гордість. Інший вовк – добро: віра, любов, надія, співчуття, доброта, вірність, жертовність.
Онук, на хвильку замислившись, запитав:
– Який вовк у кінці перемагає?
Старий усміхнувся й відповів:
– Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.