Притча про добро і зло. Який вовк переможе?
У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Фото: drive2.ru
Колись давно старий відкрив своєму онукові одну життєву істину:
– В кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк – це все зло, що є в людині: недовіра, заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, неправда, гордість. Інший вовк – добро: віра, любов, надія, співчуття, доброта, вірність, жертовність.
Онук, на хвильку замислившись, запитав:
– Який вовк у кінці перемагає?
Старий усміхнувся й відповів:
– Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.
Читайте також
Постна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.