Від абортів в світі люди вмирають набагато частіше, ніж з інших причин

Кефалотріб Блота і Британський декапітатор. Фото: noabort.net

Прочитавши заголовок, швидше за все ви відразу не зрозумієте, про що йде мова. Багато їто спочатку подумають, що мається на увазі смерть жінок при пологах, але потім ця думка відкидається, оскільки породіль вмирає в світі порівняно мало. Так-так, тут йдеться про дітей, убитих в утробі матері. За даними ВООЗ у 2020 році від абортів загинуло 42,6 мільйонів чоловік (для порівняння, від КОВІД – 2 мільйони). І ключове слово в заголовку – «люди».

Погодьтеся, незвично, коли ненароджених дітей називають людьми. У суспільстві прийнято їх називати по-різному: плід, ембріон, зародок і т.д. Але ніколи – людина.

Саме тому убитих в утробі дітей прийнято «толерантно» називати не вбитими людьми, а «абортивним матеріалом». Адже якщо хірургічними щипцями розривають тіло «абортивного матеріалу», а не дитини, то і вбивство – це зовсім не вбивство. Адже не людина?!

І цей парадокс – один з найдивовижніших і незбагненних в людській психології. Якщо ти встиг народитися – ти вже людина з усіма людськими правами. А якщо ти ще всередині – ти всього лише шматок м'яса, з яким можна робити все, що завгодно.

Уявімо собі, що після пологів лікар за згодою матері бере новонароджену дитини і щипцями відриває їй голову. Що б сталося? Спрогнозувати не важко. Лікаря б засудили за вбивство. Крім того, вся «прогресивна громадськість» задихнулася б від обурення – як можна так нелюдяно вбивати, та ще й маленьку беззахисну дитину!

Але коли цей же лікар вбиває цю ж дитину на 3-4 місяці раніше – суспільство спокійно. Все нормально – адже убитий – не людина, це «абортивний матеріал».

«Моє тіло – моє діло», – таке гасло феміністок, які відстоюють право жінок вбивати власних дітей.

Але феміністки – це феміністки. А чи можуть підтримувати вбивства дітей на рівні Церкви? Навіть якщо ця підтримка – всього лише мовчання? Адже за словом святителя Григорія Богослова «мовчанням зражується Бог».

Читайте також

Чому захист УПЦ – «ахіллесова п'ята» лобістів української влади

На публіку лобісти української влади в США заявляють, нібито жодних переслідувань Церкви в Україні немає. Але насправді вони все прекрасно знають і обізнані про кожен випадок.

У ПЦУ випадково показали справжню кількість добровільних переходів?

38 кліриків від 2000 «переходів» – це близько 2%. Саме такий відсоток реальних добровільних переходів з УПЦ в ПЦУ нам продемонстрував Сергій Петрович Думенко.

Соцопитування про підтримку війни та Зеленського: коли локшина обпікає вуха

Опитування КМІС на церковну тему регулярно використовувалися Думенком і К° як «доказ», що більшість українців належать до ПЦУ.

7 років створеннясч ПЦУ: які плоди?

Думенко до річниці події видав пафосний текст, який, судячи з усього, написаний у якійсь паралельній реальності.

Митрополит Арсеній і кременчуцький депутат: що спільного?

Приклад у Кременчуці – чергове свідчення подвійних стандартів влади. І ми маємо право говорити, що владика Арсеній сидить у СІЗО зовсім не тому, що вчинив злочин.

Про ковбасу та молоко в піст

Головний сенс посту – не гастрономічний, а духовний. Але чи багато хто в піст значно більше молиться, нікого не засуджує, відвідує лікарні та в'язниці?