Від абортів в світі люди вмирають набагато частіше, ніж з інших причин
Кефалотріб Блота і Британський декапітатор. Фото: noabort.net
Прочитавши заголовок, швидше за все ви відразу не зрозумієте, про що йде мова. Багато їто спочатку подумають, що мається на увазі смерть жінок при пологах, але потім ця думка відкидається, оскільки породіль вмирає в світі порівняно мало. Так-так, тут йдеться про дітей, убитих в утробі матері. За даними ВООЗ у 2020 році від абортів загинуло 42,6 мільйонів чоловік (для порівняння, від КОВІД – 2 мільйони). І ключове слово в заголовку – «люди».
Погодьтеся, незвично, коли ненароджених дітей називають людьми. У суспільстві прийнято їх називати по-різному: плід, ембріон, зародок і т.д. Але ніколи – людина.
Саме тому убитих в утробі дітей прийнято «толерантно» називати не вбитими людьми, а «абортивним матеріалом». Адже якщо хірургічними щипцями розривають тіло «абортивного матеріалу», а не дитини, то і вбивство – це зовсім не вбивство. Адже не людина?!
І цей парадокс – один з найдивовижніших і незбагненних в людській психології. Якщо ти встиг народитися – ти вже людина з усіма людськими правами. А якщо ти ще всередині – ти всього лише шматок м'яса, з яким можна робити все, що завгодно.
Уявімо собі, що після пологів лікар за згодою матері бере новонароджену дитини і щипцями відриває їй голову. Що б сталося? Спрогнозувати не важко. Лікаря б засудили за вбивство. Крім того, вся «прогресивна громадськість» задихнулася б від обурення – як можна так нелюдяно вбивати, та ще й маленьку беззахисну дитину!
Але коли цей же лікар вбиває цю ж дитину на 3-4 місяці раніше – суспільство спокійно. Все нормально – адже убитий – не людина, це «абортивний матеріал».
«Моє тіло – моє діло», – таке гасло феміністок, які відстоюють право жінок вбивати власних дітей.
Але феміністки – це феміністки. А чи можуть підтримувати вбивства дітей на рівні Церкви? Навіть якщо ця підтримка – всього лише мовчання? Адже за словом святителя Григорія Богослова «мовчанням зражується Бог».
Читайте також
Про те, як у ПЦУ зневажають масовку
У ПЦУ, за запевненнями Зори, зневажають масовку, в ній «головне – правда, а не кількість» парафіян. Тим не менш, на всі виїзні служби Епіфанія Думенка людей звозять автобусами.
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.