Три питання ПЦУ та владі про Кременець

Миколаївський собор у Кременці

Той самий, при якому знаходилося духовне регентське училище, і звідки 30 листопада поліція о 5:30 ранку викинула на мороз юних студенток.

Тоді в. о. директора місцевого заповідника Ільчишин, відводячи оченята, розповідав, що не знає, що буде з відібраними в УПЦ приміщеннями.

А вранці 6 грудня до собору завезли кілька автобусів невідомих людей, які від імені Миколаївської громади УПЦ проголосували за її перехід до ПЦУ. Циркові «збори» вів невідомий чоловік у камуфляжі. І тут же «митрополити» М. Зінкевич та Н. Писик провели «літургію». Все, собор захоплений.

Таким чином ми стали свідком «спецоперації», коли влада під виглядом «повернення державі її власності» силою відібрала у громади УПЦ Миколаївський собор і вигнала духовне училище, щоб обманом запустити туди ПЦУ.

Три питання.

1. Тиждень тому, під час вигнання УПЦ, парафіянка Миколаївського собору запитала журналістів Кременця – за яку Україну проливає на фронті кров її чоловік, якщо вдома у нього відбирають його ж храм? І це питання є принципово важливим. За яку Україну віддають життя віруючі УПЦ, сини священників, чоловіки, батьки та брати? За Україну, де вони та їхні рідні – це безправне бидло, з яким можна робити, що хочеш? За це вони там умирають?

2. Невже люди, які роблять все це свавілля, не бачать, що вони знищують єдність народу, знищують бажання боротися за Україну, просто знищують Україну?

3. Вкотре доводиться питати – як «християни» ПЦУ, обманом і силою вигнавши віруючих з їхнього храму, можуть заходити всередину і «молитися»? Про що ви можете говорити з Богом, якщо ваша «літургія» ґрунтується на горі та сльозах? Та що ж ви за люди такі дивні? Невже ви всерйоз думаєте, що зможете всім цим переконати віруючих, що ви є Церквою?

P.S. Хотіли ще спитати про дотримання 35 ст. Конституції, але сьогодні це виглядає як дуже смішний стендап.

Читайте також