Навіщо радикали знову погрожують відібрати Лаври?

Дмитро Корчинський. Фото: Facebook

В іншому випадку пригрозив, що «це зробить народ».

Здавалося, ще один неадекват вирішив попіаритися на церковній темі. Але не все так просто.

Корчинський – зовсім не простий базіка. Саме він за замовленням Філарета організував успішне захоплення Лаври в червні 1992 року.
«Ми тоді захопили Лавру, а потім спецпідрозділи міліції нас звідти вибили, – розповідав про ці події Корчинський. – Це був чудовий епізод справжнього середньовічного штурму давніх фортифікацій з використанням облогових сходів, мотузок та інших історичних засобів. Всі, крім катапульт».

Чи випадкова заява Корчинського про Лавру саме зараз? Адже це досвідчений політик, який очолював УНСО, і був навіть один час претендентом на пост президента України. Думається, ні. У таких людей нічого випадкового не буває.
Подібні провокації – це звичайний прийом владних політтехнологів, покликаний «сформувати громадську думку» для обґрунтування подальших дій держави. Мовляв, ми не хочемо – хоче народ.
Поки це не більше, ніж слова старого провокатора. Але в світлі інформації про троїстий союз влада-Фанар-ПЦУ, ці слова можуть перерости у щось більше.

Читайте також

Коли на Львівщині закривають усі храми УПЦ – це ж свобода віри?

На Галичині влада повністю заборонила УПЦ і полює на віруючих, які ходять на підпільні служби, а в США запевняє, що ніяких утисків в Україні немає.

Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія

На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».

Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?

Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.

Куди поїхав цирк? Він був іще вчора

На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.

Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці

Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.

Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?

У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.