Притча: Вибір хреста

Хрест. Фото: phonoteka.org

Був один простодушний поселянин, який жив працями рук своїх, але заробляв дуже мало: ледве вистачало йому, чим прогодувати себе і сім'ю свою. Якось пішов він до берега моря, присів на камінь і став дивитися, як до пристані підходили великі кораблі з багатими товарами і як потім ці товари вивантажували і везли в місто для продажу. І запала йому в голову грішна думка: «Навіщо Господь одним людям послав багатство й усякий достаток, а інших залишив жити в бідності?» І почав він нарікати на свою бідолашну долю.

Тим часом полуденне сонце сильно пекло; бідняка стала долати дрімота, і він непомітно заснув. І сниться йому, що стоїть він біля підошви високої гори; підходить до нього поважний старець із довгою бородою та каже йому:

– Іди за мною!

Він послухався та пішов за ним. Довго вони йшли і, зрештою, прийшли на таке місце, де лежала велика кількість хрестів усякого вигляду й різної величини. Були хрести великі та малі, золоті та срібні, мідні та залізні, кам'яні та дерев'яні. І каже йому старець:

– Бачиш, скільки тут хрестів? Вибирай собі будь-який і неси його на вершину тієї самої гори, яку ти бачив перед собою.

Поглянув наш простак на золотий хрест: такий він гарний, наче червоне сонечко блищить. Сподобався йому цей хрест, і він хотів узяти його на плечі, але скільки не трудився, не міг цей хрест не тільки підняти, а й з місця зрушити.

– Ні, – каже йому старець, – видно, не внести тобі цього хреста на гору. Бери інший – срібний. Можливо, він буде до снаги.

Узяв простак срібний хрест. Цей був, щоправда, легший за золотий, але й з ним він нічого не міг вдіяти. Те саме було і з мідним, і з залізним, і з кам'яним хрестами.

– Нічого робити, – каже йому старець, – бери один із дерев'яних хрестів.

Тоді взяв собі простак найменший із дерев'яних хрестів і легко та швидко відніс його на ту гору. Зрадів він, що знайшов, нарешті, один хрест по своїх силах, і запитав свого супутника:

– А яка нагорода мені буде за це?

– Щоб ти сам розсудив, чим нагородити тебе, – відповів йому той, – я відкрию тобі, що це за хрести, які ти бачив. Золотий хрест, який так тобі спочатку сподобався, – це царський хрест. Ти собі думаєш: як добре і легко бути царем. А того не розумієш, що царська влада – найважчий хрест. А срібний хрест – це хрест усіх тих, хто владою наділений, – це хрест пастирів Церкви Божої, хрест найближчих слуг царських. У всіх них теж багато турбот і скорбот.

Мідний хрест – це хрест усіх тих, кому Бог багатство послав. Ти ось їм заздриш і думаєш, які вони щасливі. А багатим важче жити, ніж тобі. Тобі, після своєї праці, можна спокійно заснути: ніхто не троне твоєї убогої хати і твого малого добра. А багата людина завжди – і вдень і вночі – боїться, аби хтось не обдурив її, не обікрав, не підпалив її хату. Крім того, багатий за багатство своє відповідь Богу дасть: як він своє багатство вживає. А трапиться лихо – зубожіє багач: скільки скорбот тоді на нього обрушиться!

А ось залізний хрест – це хрест людей військових. Розпитай тих, які бували на війні, і вони скажуть тобі, як їм часто доводилося проводити ночі на голій, сирій землі, терпіти голод і холод.

Кам'яний хрест – це хрест людей торгових. Тобі подобається їхнє життя, тому що їм не доводиться працювати, як тобі? Але хіба не буває, що їде купець за море, витрачає весь свій капітал на товар, а товар весь гине від корабельної аварії, і повертається нещасний купець додому абсолютним бідняком?

А ось дерев'яний хрест, який ти так легко вніс на гору, це і є твій хрест. Ти скаржився, що життя в тебе важке, а тепер ось бачиш, що воно набагато легше, ніж життя інших людей. Знав серцезнавець Господь, що в усякому іншому званні й становищі ти згубив би свою душу, ось Він і дав тобі хрест найсмиренніший, найлегший – хрест дерев'яний. Отже, ступай і не нарікай на Господа Бога за свою бідну долю. Господь дає кожному хрест по його силах – скільки хто може знести.

На останніх словах старця поселянин прокинувся, подякував Богові за напоумливий сон і відтоді ніколи більше не нарікав на Бога.

Читайте також