Притча святителя Миколая Сербського. Життя багатої людини
У всьому собі відмовляв багатий чоловік, вкладав все тільки в будинок. Фото: zastavok.net
Цей багатий чоловік сам не ходив ні до кого й нікого з добрих людей не приймав у себе. У всьому собі відмовляв, вкладав все тільки в будинок. Немитий, нечесаний, в лахмітті, голодний скупар все добро своє витрачав тільки на будинок, в якому мешкав. Роками сусіди не бачили його обличчя, зате будинок був прикрашений так, що перехожі не могли стримати вигуку захоплення. Прислухався той чоловік до кожного слова похвали про свій будинок, і це було єдиною його радістю.
– Хто ж це живе в такому будинку? Хто він, якщо у нього такий особняк? – запитували перехожі. Але обличчя господаря ніхто не бачив.
Нарешті, він розтратив усе, що мав, на утримання та оздоблення будинку. Витрачати було більше нічого. І господар продовжував жити один у цьому великому і красивому, але порожньому холодному палаці.
Одного разу в будинок влучила блискавка, і він згорів дотла, а сам господар ледь встиг вибратися на вулицю. Люди злякалися, побачивши його: він був схожий на опудало, зарослий, брудний, обірваний. І всі, побачивши його, повтікали геть, як від чудовиська. У відчаї він побрів із міста, сам не знаючи куди. На дорозі йому попалися цигани: «Він стане в нагоді в нашому ділі!» – вирішили вони і, схопивши його, скалічили, викололи очі, перебили йому руки й ноги і змусили просити для них милостиню.
* * *
Господар будинку символізує душу грішника. Велике багатство – дари Божі. Будівництво, зміцнення і прикраса будинку – символ піклування про плоть і мирське життя. Неохайна, обірвана і голодна людина – це запущена, зголодніла душа в тілі. Блискавка – раптова смерть. Сусіди, які гребують цією людиною – Ангели Божі, що відвертаються від мерзенної душі грішника. Цигани – біси, які шукають і полонять собі подібних.
Читайте також
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.
Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»
У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.