Притча про атеїста, що послизнувся
Нам не будуть страшні ніякі обриви на шляху, якщо ми будемо довіряти Богу. Фото: mota.ru
Висячи на гілці, розгойдуючись на холодному вітрі, він зрозумів всю безнадійність свого становища: внизу були покриті мохом валуни, а способу піднятися наверх не було. Його руки, що трималися за гілку, з кожною миттю слабшали. «Ну, – подумав він, – тільки один Бог може врятувати мене зараз. Я ніколи не вірив у Бога, але, можливо, помилявся. Втрачати все одно нічого».
І ось він заволав:
– Боже! Якщо Ти існуєш, спаси мене, і я буду вірити в Тебе!
Відповіді не було. Він покликав знову:
– Будь ласка, Боже! Я ніколи не вірив у Тебе, але якщо Ти врятуєш мене зараз, я з цього моменту буду вірити в Тебе.
Раптом пролунав голос:
– О ні, не будеш, Я бачу, що написано в твоєму серці!
Людина так здивувалася, що ледь не випустила гілку.
– Будь ласка, Боже! Я насправді думаю так! Я буду вірити!
– Добре, Я допоможу тобі, – знову почувся голос. – Відпусти гілку.
– Відпустити гілку?! – вигукнув чоловік. – Чи не вважаєш Ти, що я божевільний?
Читайте також
Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне
Сучасна проза все частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?
Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року
У 1920-і роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.
Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити
Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.
Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм
Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?
Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність
Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.
Донатизм: як спрага ідеальної Церкви перетворила віру на поле битви
Після гонінь Діоклетіана Церква Північної Африки розкололася. Герої не пробачили слабких, розпочавши боротьбу за «чистоту», яка обернулася соціальним вибухом і насильством.