Про «антикриз» ПЦУ після захоплень
Біблія, видана у РПЦ. Фото: СПЖ
Після звірячого побиття у Черкасах у ЗМІ вкинули «злочинне» фото знайденої в монастирі Різдва Богородиці книги «Виведи з в'язниці душу мою. Духовні поради щодо зцілення душі» (це ж видання РПЦ, жах-жах).
Після такого ж звірячого захоплення у Ладижині у місцевій пресі з'явився «компромат» у вигляді фото з Казанського храму ікон Царських мучеників, святителя Гермогена, або требників з богослужбовими вказівками, виданими в РПЦ з благословення Патріарха Олексія, і навіть Кирила (ну, взааагалі).
Ну а вершиною такого «криміналу» можна вважати захоплення у Требухові, де активісти викинули на звалище Біблії та молитвослови лише тому, що їх було видано в Москві (15 років тому).
Перша думка після всіх подібних випадків – а що за віра у цих людей, якщо вони здатні викидати Писання через «неправильне» видавництво.
Але є ще один момент, трохи менш очевидний.
За легендою, у всіх випадках «переходів» робить це церковна громада. Тобто люди, які постійно ходять до храму на служби. Звісно, вони мають бути в курсі, що там за ікони, які в лавці продають Біблії або за якими требниками читають на клиросі.
І тут запитання – хто ж тоді ці люди, які після «переходу» вперше все це бачать і тому обурюються? І яке відношення вони можуть мати до храму?
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.